Інструменти для віднайдення і перевезення переміщених надгробків

This page is also available in English.

Людство вже тисячі років використовує камінь як будівельний матеріал. Через свою щільність, навіть невеликі шматки можуть бути досить важкими, тож, щоб їх підняти чи переміщувати, потрібна спецтехніка. Типовий єврейський надгробок довоєнних часів на території західної України важить сотні кілограмів, незалежно від виду каменю, з якого виготовлений. Події, які розгорталися у цьому краї під час війни і після неї, призвели до суттєвого руйнування єврейських кладовищ. Сьогодні чимало таких об’єктів – це або ділянки з перекинутими надгробками, або взагалі без них. Адже за німецької окупації і потім, вже у радянські часи, матеріал визбирували для будівельних потреб – чи то для мощення доріг, чи для будівель. Це означає, що віднайдення вивезених єврейських могильних плит та їх повернення на рідні кладовища чи на меморіали – це загальна потреба на всій західній Україні.

На щастя, інструмент, необхідний для викопування та перевезення надгробків і їх фрагментів, досить поширений, тож його можна легко знайти у регіоні, а багато місцевих вміють ним користуватися з досвіду різних будівельних робіт. В основному, описані тут інструменти і методи підходять для ручного переміщення плит, і для цього достатньо однієї людини. Але частіше все ж потрібно декілька людей, особливо коли йдеться про важкі масивні плити. Для перевезення плит на відстані, довші, ніж декілька десятків метрів, потрібні транспортні засоби, а для великих партій надгробків чи для особливо великих окремих плит, можуть знадобитися і спеціальні навантажувачі.

Інструменти для консервації плит, у тому числі і спеціальні інструменти для встановлення і переміщення плит на точне місце розташування могил на кладовищі, описані окремо – у розділі про консервацію каменю на цьому вебсайті. Інформація про щільність поширених матеріалів для давніх надгробків, а також інші властивості каменю, подана у розділі з даними на цьому вебсайті.

Відкопування плит і підготовка до відновлення: лопати і ломи.

Перш ніж видлубати плиту і перевезти її на своє кладовище чи на меморіал, її часто доводиться спершу викопати з землі або вийняти з будівлі, в якій її було виявлено. Це може бути тротуар, або дорога, або фундамент якоїсь споруди. У деяких випадках виймання надгробка і підготовка його до перевезення може вимагати спеціальних будівельних інструментів (напр., дерев’яний молот і долото, відбійний молоток і ударний бур, або перфоратор), щоб розбити тверді матеріали, під якими ховається, чи в яких міститься камінь, але найчастіше потрібні просто звичайні садові інструменти або бетоноломи, наприклад, лопати і цвяходери.

Лопати стають у нагоді, коли плити доводиться викопувати з землі, глини, піску, чи інших сипучих матеріалів. Коли відкопати трохи ґрунту навколо плити, тоді можна підважити її за допомогою різних підважуючих інструментів, щоб почати переміщення. Від типу матеріалу, в якому міститься плита, залежить вибір оптимальної лопати для її відкопування. Наприклад, або квадратна лопата для сипучих матеріалів, загострена лопата для щільного ґрунту або глини, або твердий заступ, щоб розбити твердіший або дуже закаменілий ґрунт. На західній Україні лопати, які надаються для викопування плит, чи для інших відновлювальних робіт на кладовищах, можна придбати практично в усіх магазинах будівельних матеріалів, або через Інтернет-магазини, а ціна коливається від 10 до 40 доларів США, залежно від матеріалу, з якого виготовлений інструмент, якості та інших характеристик. Багато добротних лопат можна придбати в середньому за $25. Може і нечасто, але іноді краї лопат затуплюються або зазубрюються після інтенсивного використання, тож їх можна наточити звичайним напильником.

Лом (інша назва – перемичка, важель, аншпуг, цвяходер, або просто арматура) використовується, щоб відокремити сусідні плити, щоб підняти їх за краї або з боків, щоб можна було знизу вставити підважувальні інструменти, і взагалі переносити плити на невеликі відстані та підготувати їх до відкопування. Втім, металевою арматурою слід дуже обережно зачіпати краї чи декоративну поверхню надгробків – адже тут камінь дуже легко пошкодити. Іноді між плитою і ломом можна використовувати дерев’яні клинці, щоб пом’якшити тиск під час роботи. Для витягування великих плит, бажано використовувати довгий лом (до 1,5 м), з прямим загостреним або тупим долотоподібним кінцем, і з гаком або загнутим кінцем з іншого краю, що дозволяє отримати вісь повороту, створивши виграш в силі, примноживши прикладену силу людини за принципом важеля. Для меншого розміру надгробків, а також іноді для того, щоб підважити великі плити, найкраще підійде невеликий цвяходер (до 1,0 м). Якщо лом не має потрібного згину з одного краю, то поворотну вісь для підважування можна отримати, використавши якусь каменюку, великий обрубок дерева, чи якийсь інший предмет достатньо твердий і великий. Іноді загострений край лома можна використати, щоб розбити утрамбований ґрунт біля плити, або розчистити зайву налиплу землю між декількома сусідніми плитами, щоб легше було їх підважити. Маленькі ломи на західній Україні можна знайти у звичайних господарських магазинах чи онлайн за ціною від 10 до 40 доларів США. Трохи більші ломи легко можна придбати у крамницях з будматеріалами від $25.

Якщо потрібно перемістити більше, ніж один надгробок чи його фрагменти, іноді краще їх поскладати один на один. Щоб зменшити ризик пошкодження поверхонь і країв надгробків, допомагає помістити між ними якийсь м’якший матеріал – між плитами і між іншими твердими поверхнями, щоб від контактного тиску не покришився і не надщербився сам камінь. Якщо плити і їх фрагменти достатньо невеликі і для їх перенесення можна обійтися без спеціальних інструментів, то такими підкладками можуть служити шматки тканини або пінопласт. Якщо для наступного переміщення знадобляться інструменти, тоді підійдуть дерев’яні кілки або бруски. Дерево – це достатньо м’який матеріал, тож у точках сильнішого тиску покришиться в першу чергу він, а не камінь. А дерев’яні тріски створять між плитами проміжок, тож під час чергового переміщення надгробків буде куди вставити ломи чи ремені.

Переміщення маленьких/простих плит: вручну.

Меншого розміру цілі плити і фрагменти розбитих надгробків може виявитися цілком легко переносити вручну – достатньо однієї-двох осіб, особливо, якщо форма уламка не занадто кострубата. Зазвичай квадратні фрагменти до 25 кг і більше може безпечно перенести одна дужа людина. Більші пласкі плити можуть перенести двоє-четверо осіб, якщо камінь достатньо тонкий, тобто, коли вага не надмірна. Перенесення надгробків вручну дозволяє якнайкраще захопити камінь, порівняно з усіма описаними тут методами. Втім, коли залучено 2-4 особи, є потреба координувати дії, що зменшує безпечність, незважаючи навіть на те, що це може бути швидко. Слід дотримуватися звичних профілактичних методів розтяжок чи травм від піднімання важкого. Рекомендується також використовувати масивне взуття і спеціальні захисні рукавиці належного розміру. Найбільша небезпека – це потягнути спину при перенесенні вручну. Зазвичай волонтери піднімають плиту на висоту до пояса і тримають сам камінь впритул до тіла. Якщо волонтери втрачають захват, камінь впаде з достатньої висоти – тож існує досить серйозний ризик травмувати ноги чи ступні.

Незважаючи на ризики, пов’язані з безпекою, багато заходів із відновлення надгробків меншого масштабу на західній Україні виконуються частково або цілком вручну. Для масштабніших заходів знадобляться прості інструменти, описані далі.

Переміщення великих плит: такелажні ремені.

Один простий і недорогий інструмент, який допомагає переносити надгробки на невеликі відстані – це гнучкі такелажні ремені, які зазвичай використовуються попарно або більше, залежно від того, наскільки плити великі і важкі. Типовий ремінь підходить для цієї мети і має тонкий і плаский розріз, 6-10 см завширшки, і мінімум 2,5 м у довжину (але що довше, то краще). Матеріал ременю має бути дуже міцний і витримувати тертя. На західній Україні найпоширеніший матеріал, який підходить для піднімання плит, це автомобільні буксирувальні ремені, які переважно виготовляють з нейлонової тасьми. Вони неймовірно міцні і тривкі, незважаючи на легку вагу. Автомобільні буксирувальні ремені продаються попарно, довжиною 3-6 м, або з пришитою петлею, або з металевим гаком на кінцях. На західній Україні пари ременів можна придбати в магазинах автозапчастин і в господарських магазинах, а також через Інтернет. Вартість – 10-40 доларів. Для піднімання надгробків за допомогою ременів і без спецтехніки найкраще підходить варіант з прошитими петлями, адже вони найкраще проходять у вузькі проміжки між плитами. Для піднімання надгробків за допомогою спецтехніки більше підійде варіант ременів з металевими гаками, адже ремінь можна перекинути через машину і надійно зачепити за нього ж (хоча і ремені з петлями також для цього підійдуть, якщо окремо взяти гаки і з’єднати петлі).

Для використання ременів спочатку задіюються руки, важелі або інші інструменти, щоб підняти плиту на невелику висоту, зазвичай окремо кожен край, а тоді ремінь протягується під каменем біля припіднятого краю. Такі самі дії виконуємо і з іншого краю плити. Далі – четверо людей хапають по одному краю ременів, натягують їх туго разом з напарником з іншого боку – і усі разом робітники піднімають плиту невисоко від землі, щоб можна було переносити. Для безпеки робітників і плити під час переміщення плиту варта лише ледь підняти від ґрунту, а довжина ременя біля захвату рукою повинна бути такою, щоб робітники могли максимально випрямитися, випрямити ноги, а руки щоб були випростані донизу. Узгоджуючи свої рухи, далі робітники повільно несуть плиту на ременях до потрібного місця зберігання чи наступного транспортування. Для витягування ременів знову потрібно трохи підняти плиту з одного краю, вручну або за допомогою інструментів, і далі слід витягнути кожен ремінь, або по одному, або два відразу. Як і всі маніпуляції з переміщенням плит, цей спосіб також небезпечний для робітників, тож усім слід бути уважними і слідкувати, щоб ноги не потрапили під плиту.

Більші і важчі плити можна переносити за допомогою трьох ременів – потрібно шестеро людей. Тоді ремінь посередині слід вставити одночасно з одним із крайніх ременів. Керувати злагодженістю рухів і дій шістьох осіб відразу, які мають справу з величезною важкою плитою, може виявитися непростим завданням. Тому важливо проговорити все перед тим, як починати, і у процесі. Часто переміщення важкої плити краще робити у декілька коротких підходів, обережно кладучи плиту на землю при кожній зупинці, щоб люди могли відпочити і домовитися, яким буде наступний крок.

Переміщення великих плит: підйомні гаки.

Альтернатива для такелажних ременів для переміщення великих плит за допомогою бригади робітників – це металеві підйомні гаки. Готових варіантів такого інструменту в магазині не знайдеш, але матеріали, з яких його можна виготовити, недорогі і поширені. Тож будь-хто з елементарними навичками роботи з металом і простими інструментами – впорається заввиграшки. Переваги використання підйомних гаків, а не ременів, для піднімання і переміщення плит у тому, що гаки часто можна просунутим під край плити, особливо її не піднімаючи. Ручки на гаках можуть бути зручнішими, ніж тримати ремені, а самі гаки не потрібно використовувати попарно, адже будь-яка кількість людей (3 і більше) можуть стати навколо плити, щоб було зручно підняти і перенести її. Недоліками підйомних гаків є те, що кінець металевого гака може пошкрябати або надколоти край плити при необережному поводженні. А якщо плита під час переміщення серйозно надщерблена, або якщо гак не до кінця просунутий під плиту, то він може послабити захват і плита може впасти з того краю.

Зазвичай підйомні гаки виготовлені зі сталевої арматури, такої, яка використовується для залізобетону. Метровий шматок арматури – непогана заготовка, адже з неї можна зробити гак, який підійде для робітників середнього і високого зросту. Дивіться рисунок справа із типовими розмірами готових гаків, які використовуються на західній Україні. Досвід показує, що оптимальний діаметр арматури для виготовлення гаків – 12 мм. Цього достатньо, щоб при перенесенні важких плит гаки не гнулися. Але це також означає, що арматуру слід розрізати і наново приварити, щоб вийшов гак. Арматуру меншого діаметру (напр., 10 мм) можна вигнути у потрібно форму – тоді не потрібно різати і варити. Але при перенесенні важких плит нижній край гака може податися і вигнутися назад, втративши форму і ставши непридатним для використання. Комплект з 8 підйомних гаків з 12-міліметрової арматури, включно з заготовками, розхідними матеріалами, порізкою і зварюванням, можна виготовити на західній Україні за ціною до $50.

Користуватися набором підйомних гаків нескладно, хоча, звісно, важливо, щоб робітники були обачними і акуратними у своїх діях і рухах, щоб не ризикувати і не поранитися та не пошкодити плиту. Як і при будь-якому відновленні плит, доступ до нижніх країв плит слід спочатку забезпечити, підкопавши під ними лопатами чи іншими інструментами, але лише настільки, наскільки потрібно підсунути нижній край гака. Робітники можуть розставитися навколо плити де їм зручно, де у плити нормальні прямі кути, і так, щоб при перенесенні не наступати один одному на ноги. Важливе застереження – під час піднімання і перенесення плита повинна бути завжди на рівномірній висоті, щоб гаки не вислизали з під неї, і сама плита не впала.

Переміщення і перевезення великих плит: техніка.

Деякі окремі плити занадто великі і важкі – тож вручну їх переносити неможливо, навіть за допомогою простого інструменту і з дужими робітниками. В інших випадках буває, що кількість плит така велика, що з практичної точки зору вручну і в розумні терміни їх не переносиш. З викопаними плитами, які ще доведеться перевозити на великі відстані на свої рідні кладовища чи деінде на меморіали, вручну впоратися нереально. У всіх цих випадках підійде різна допоміжна техніка, або керована людиною чи тваринами, або двигунами.

Механічна перевага техніки може підсилити зусилля людини, допомігши підняти дуже важкі плити. Наприклад, такий давній пристрій, який називається лебідка. Це компактний механізм, який зазвичай використовує привід, щоб створити ефект підсилення. Прикріпивши лебідки на тринозі або на іншій стійці, їх можна використовувати, щоб підняти плити на ременях (див. опис вище) – та переносити на невеликі відстані у вертикальному положенні. Якщо лебідка прикріпити на опору-балку – він перетворюється на кран, який вже може підіймати важку плиту і переміщувати її горизонтально. Схожі прості механізми для підсилення станової сили включають поліспаст і диференціальний шків, які у вжитку тисячі років. Усі ці пристрої можна вільно придбати на західній Україна у численних сучасних різновидах, зазвичай призначені для упакування, перевезення і неважких робіт.

А додавши один-два двигуни, можна ще більше підсилити певні механізми. Зокрема, коли поєднати гідравлічні насоси і перетворювачі, можна виготовити різноманітні підйомні і транспортувальні пристрої для важких плит. Наприклад, навантажувачі найзагальнішого функціоналу, канавокопачі, трактори з привідними зйомними системами або зовнішньою гідравлікою, під’єднаною до привідних стріл і гаків, будівельні вилкові автонавантажувачі, посаджені на вантажівки гідравлічні стріли (полегшені мобільні крани-навантажувачі). Таку техніку, разом з водіями, можна орендувати на західній Україні. Вартість буде залежати від часу використання (зазвичай від 25 дол./год. за трактор чи мобільний навантажувач) і від відстані добирання до робочого об’єкту, зазвичай за мінімальним тарифом.

Транспортування відкопаних надгробків з місця знахідки на рідне кладовище чи на якийсь меморіал зазвичай здійснюється підводами, причепами або вантажівками. З меншими розмірами і кількостями впорається і звичайне пасажирське авто чи мікроавтобус, якщо акуратно захистити від пошкоджень салон, та й інші плити. Невеликі транспортні засоби з водієм можна винайняти в західній Україні за тарифом $0,30-0,50 за кілометр плюс мінімальна фіксована сума. Більшого розміру вантажівки коштують більше, а тариф за використання підводи з конями чи інші транспортні засоби – обумовлюється на місці.

Переклад – Світлана Брегман.