Путівник: Попередня оцінка

This page is also available in English.

Вступ

Незалежно від виду проекту, що розглядається на місці єврейського поховання у Західній Україні, найпоширеніший перший крок до концепцій, планування і реалізація путівника, – попередня оцінка місця, його розташування та особливості. Деякі форми оцінки можна провести віддалено, наприклад, через історичні записи і з використанням зображень й даних, наданих іншими особами й організаціями, але задля отримання чіткого і багатовимірного відчуття місця з його меморіальними цінностями й викликами найкраще вдатися до підходу “обстеження під час обходу місця”, тобто повільно обійти місце і його оточення, ретельно спостерігаючи за розміщенням і станом природних і створених людиною особливостей. Навіть після того, як проект просувається у розвитку, обходи місця важливі для періодичного оцінювання придатності концепцій до місця, успіху (або ні) підготовчої роботи, змін, що відбуваються у ландшафті, та споруджених особливостей, того, як сусіди місця поховання відгукуються на проект і як проект продовжує своє життя після завершення. Огляд і вивчення місця на власні очі, ідеально – не за час лише одного сезону, може допомогти у запобіганні серйозних помилок і непорозумінь досить рано у циклі проекту.

Попередня оцінка ідеально враховуватиме вибірки методів і ресурсів з усіх можливих фаз широкого проекту зі збереження кладовища, навіть якщо початкова концепція проекту значно вужча, – щоб впевнитися, що віддалені турботи і впливи не залишені поза увагою. На цьому вебсайті немає окремої сторінки з джерелами для попередньої оцінки, тому що оцінювання може і повинне використовувати інформаційні ресурси з усіх фаз путівника. У скороченій оцінці, мабуть, найбільш цінними є джерела, що стосуються обстеження місця та ландшафтного планування , оскільки вони зазвичай розглядають місця поховань у найширшому масштабі.

На цьому ранньому етапі первинний підхід деяких професіоналів з ландшафтного дизайну до потенційного місця проекту може бути дуже корисним. У випуску журналу “Ландшафтна архітектура” (Landscape Architecture Magazine) за квітень 2019 року Джекі Баврінґ пише, що “французький ландшафтний архітектор Бернард Лассус наполягав на повільному підході до місця. Він говорив про ідею «плаваючої уваги», і під час «курсу довгих візитів у різні години і за різної погоди, аби пропустити його крізь себе від землі до неба»”. Баврінґ також цитує слова Марка Трайба про швейцарського ландшафтного архітектора Жоржа Дескомба: “повільність існує на етапі взаємодії з місцем. В епоху телефонних камер і тиску часу відвідини місця можуть стати надшвидкими цифровими наступами. Дескомб малює. Малювання – шлях до уповільнення взаємодії, до ретельного розглядання”. Далі Трайб описує підхід Дескомба як “обхід місця, що повторюється знову і знову”, виглядаючи “за тим, що ми зазвичай не бачимо, як-от квіти і миші… Ми не знали заздалегідь, що зацікавить нас”. Баврінґ говорить: “цей ранній етап уповільнення – ключ до стратегії «видобування і повторного збирання минулого».” [Джекі Баврінґ; Протиотрута від надмірності (Jacky Bowring; The Antidote to Excess); С.156]

Результатом цих попередніх оцінок мало б стати обґрунтоване сприйняття місця кладовища чи масового поховання і його ролі як місця пам’яті і спадщини у сучасній Західній Україні. Процес оцінювання може цілком підказати зміну в перспективах і планах роботи на місці, які були задумані до перших ретельних відвідин. Відтак нове розуміння може надихнути на нові концепції для малих чи великих проектів зі збереження на місці з більшою ймовірністю успіху.

Зауваги у попередніх оцінках

Нижче перелічується широке розмаїття спостережень, замірів та оцінювань як можливих компонентів попередніх оцінок. Невелика кількість проектів зі збереження кладовищ об’єднуватиме усі ці компоненти у ранніх оцінках (а більшість місць масових поховань може використовувати набагато вужчий список). Цей широкий список зауваг призначений для сприяння плануванню оцінок місця і розширення обізнаності про потенційну та приховану турботу під час процесу оцінювання. Для багатьох предметів оцінювання в цій початковій фазі можлива лише попередня ідентифікація або вимірювання.

• розташування місця поховання: GPS, адреса, село чи муніципалітет, район, область
• ділянка місця: форма і довжина периметру, місцевість, нахил, висота, орієнтування за компасом
• офіційне/законне право власності на землю проти неофіційного/заявленого права власності
• зацікавлені сторони: місцева громадська влада, сусіди, найближча активна єврейська громада, нащадки колишньої єврейської спільноти та неєврейська діаспора
• активісти, що працюють на місці: колишні та теперішні
• щорічний клімат: температура, опади (дощ і сніг), сонячне опромінення, вітер
• огорожі, стіни, ворота, замки: наявність, розміщення, вид, матеріали, стан
• вказівники та інформаційна розмітка: наявність, розміщення, матеріали, стан, мови
• позначки могил: наявність і кількість, розміщення, стан (стоять чи повалені, неушкоджені чи розбиті), матеріали, стилі, орієнтація, мови епітафій
• огелі: наявність, вид, стан, доступ, розміщення знаків
• меморіали громади: наявність, розміщення, вид, матеріали, стан, орієнтація, мови
• інші об’єкти, створені людиною: силові кабелі/стовпи, трансформатори, телефонні кабелі/стовпи, газові труби/регулятори, водопроводи/насоси, каналізаційний доступ
• рослинність: насаджена і/чи дика, розміщення, вид (включно із незагрозливими чи отруйними), розмір, вік, стан
• тварини: наявність, розміщення, вид (включно із незагрозливими чи небезпечними), гнізда/вулики/нори
• гриби: наявність, розміщення, вид (включно із незагрозливими чи небезпечними)
• нетрадиційне використання чи неправильне використання місця поховання: курорт, пасовисько, садівництво/зернові культури, бруківка, надбудова, перекопування, мародерство

Приклади простих оцінювань

Два нещодавні приклади можуть послужити ілюстрацією декількох компонентів простих оцінювань як частини широкого обстеження єврейських місць поховань у Західній Україні, проведених для цього вебсайту. Обидва приклади – на місцях з кількома чи без жодних чітких ознак їхньої оригінальної та тривкої мети єврейської громади – такою є й найбільш звична ситуація у регіоні, однак в обох випадках інші дослідники працювали задля виявлення і документації доказів, а сусідні мешканці зберігають і переповідають історію місця.

Першим прикладом є старе єврейське кладовище у Свіржі (Львівська область) – одне з двох єврейських кладовищ, записаних у селі у декількох базах даних, включно із ESJF Європейською ініціативою єврейських кладовищ, IAJGS Міжнародним проектом з питань єврейських кладовищ і недіючою зараз Європейською ініціативою єврейських кладовищ Lo Tishkach. На час першої оцінки для цього проекту одна із баз даних видала невідповідно географічну інформацію для визначення фактичної локації і, на диво, дві інші бази даних неправильно ідентифікували покинуте історичне римо-католицьке кладовище як старий єврейський цвинтар, мабуть, через помилкову інформацію від місцевих жителів. Нарис місцевості 1845 року (австрійської епохи) для села, збережений у Центральному державному історичному архіві України у Львові, зображує обидва єврейські кладовища у приблизному масштабі, але більш аніж належно, аби визначити розміщення, форму і приблизний розмір старого кладовища. Сучасні супутникові види (Google, Bing, HereWeGo) локації підтверджують, що наочні свідчення периметра кладовища зберігаються і сьогодні.

Вивчення кладовища як на супутникових видах, так і під час першого оцінювання підтвердило, що земля, відведена під поховання, зараз використовується для випасу тварин і вирощення невеликих сільськогосподарських культур – як і усі прилеглі земельні ділянки за рядом будинків зі сторони дороги; на самому кладовищі відсутні будь-які будівлі. Вимірювання місця кроками і цифрові інструменти на супутникових зображеннях підрахували, що периметр кладовища приблизно 220м завдовжки та охоплює близько 0.30га ділянки. Цікаво, що старе єврейське кладовище розташоване значно ближче до колишнього центру села, аніж будь-який з набагато більших християнських цвинтарів приблизно 250м внизу пагорба від головної дороги, але усі кладовища знаходяться на певній відстані від історичного замку на краю села.

Як і на багатьох єврейських кладовищах у регіоні, на старому єврейському кладовищі Свіржа не знайдеться навіть одної мацеви чи будь-якої іншої позначки, огорожі, знаку тощо; руйнування місць поховань, як це – було загалом цілковитим під час нацистського і радянського періодів у Західній Україні. Однак у Свіржі зберігається пам’ять про місце і колишню єврейську громаду, особливо поблизу старого кладовища: інтерв’ю з сусідами підтвердили розміщення кладовища, а старші жителі також знали місце знаходження довоєнної синагоги і школи неподалік; мешканці, народжені у Свіржі перед війною, охоче розповідали, що їм було відомо. Під час першого оцінювання на цвинтарі не простежувалось ознак активного проекту зі спадщини. Ці спостереження були зафіксовані у записах, фотографіях і скріншотах. (Примітка: це кладовище – також предмет тематичного дослідження проекту зі збереження на цьому вебсайті.)

Другим прикладом слугує єврейське кладовище у Гвіздці (Івано-Франківська область) – великому селі, краще відомому своєю синагогою з дерев’яним каркасом (зараз зруйнована, але її мальоване склепіння і дах були реконструйовані в POLIN Музеї історії польських євреїв у Варшаві). Кладовище було добре задокументоване у 2019 році в історичних записах і дослідженнях карт та обстеженні з повітря, здійснених ESJF, надаючи через текст і зображення розміщення, форму і розмір кладовища, приблизно 380м завдовжки по периметру і з охопленням близько 0.35га. Команда ESJF з обстеження також зауважила, що цвинтар, хоча й позбавлений надгробків та інших видимих ознак своєї початкової мети, не був надбудований, проте потребував розчищення (від дикої рослинності) та огородження. ESJF також повідомила про два помічені фрагменти каменю, що нагадували залишки надгробка і те, що місцеві жителі розповіли, що на місці з невідомим розташуванням знаходиться непозначене масове поховання.

Наступне обстеження під час обходу місця для цього вебсайту підтвердило інформацію, записану ESJF, і доповнило кілька додаткових деталей зі спостережень та інтерв’ю з сусідом кладовища, чия сім’я проживала поряд з цим місцем ще до німецької окупації. Місцевість кладовища значно нахилена по центру і з обох сторін оточена потічком, який, ймовірно, протікає тут століттями. Більшість дикої рослинності складають жорсткі трави (висушені і сплутані на час нашого візиту), але ландшафт також засіяний декількома великими чагарниками і середнього розміру деревами, деякі, мабуть, початково посаджені для вирощування фруктів. На кладовищі, прилягаючи до дороги, встановлено дуже великий електричний трансформатор, що з’єднаний з пов’язаними структурами (дротами, стовпами, анкерами та опорами) – також на ґрунті кладовища. Виявилось, що частини ландшафту нещодавно використовувались як звалище для кам’янистого ґрунту, вилученого з будівельного проекту. Місце перетинали пішохідні стежки і викладені дерев’яні дошки, щоб перейти струмок на стежках.

Від сусіда, що живе біля кладовища, ми дізналися, що він виріс поруч з цим місцем, історію якого вивчив від своїх батьків, а він – ще дитиною – грався між певною кількістю збережених надгробків, до того як їх забрали для невідомих будівельних проектів. Незважаючи на зарослі трави і шар ґрунту, сусід зумів вказати знаходження і віднайти фрагмент надгробка середнього розміру з видимим івритським надписом; він сказав, що ще декілька знаходяться в інших місцях на поверхні, зараз їх важко знайти під травою. Він також підказав, що один камінь, який виявився уламком мацеви, насправді був залишком старого фундаменту пішохідного мосту і не мав надпису. Після обговорення кладовища він вказав на місце розташування біля центру цвинтаря, де, як йому сказали, були поховані євреї у масовому похованні після акту вбивства під час війни. Під час візиту ці спостереження були зафіксовані у записах і фотографіях.

Переклад Наталія Курішко.