Путівник: Обстеження і дослідження місця

This page is also available in English.

Вступ

Майже кожен будь-який тип проекту щодо єврейського кладовища розпочинається з попередньої оцінки місця та його особливостей, а ця оцінка зазвичай включає принаймні огляд під час обходу місця, аби на власні очі побачити позицію і стан місця. Для деяких кладовищ та місць масових поховань такий огляд під час обходу може бути єдиним необхідним оглядом для розробки концепцій проекту, планування та початку роботи. Однак багато проектів користають від більш точних та детальних оглядів історії, законного статусу, розміщення, периметру та середовища, а також переліку позначень, рослинності та інших об’єктів у просторі; ці та інші огляди описані тут із вибіркою регіональних та закордонних зразків для врахування.

Для деяких проектів, особливо тих, що зосереджуються насамперед на документації та комунікації, один чи більше оглядів можуть бути першочерговою метою самого проекту. Для інших проектів обстеження зазвичай проводяться на ранньому етапі плану проекту, але залежно від умов місця, виявлених у попередній оцінці, найкращим рішенням може виявитися перенесення деяких видів оглядів до того моменту, коли загальна концепція проекту перебуватиме у розвитку чи буде завершена, зарості будуть зрізані та усунені, а кошторис проекту – визначений. Деякі види оглядів – відносно прості та недорогі, інші ж мають недорогі варіанти, які можуть бути виконані неспеціалістами, але для деяких видів проектів необхідні огляди можуть потребувати навчених професіоналів чи дорогих інструментів, або одне та інше.

Можливість високої вартості підкреслює важливість визначення цільового використання результатів огляду перед участі у будь-якому обстеження. Це особливо правдиво для проектів, що вимагають певної форми вимірювальних даних чи конкретного опису як внеску у плани, розробки чи іншу документацію: визначення необхідних форматів даних, точність і чіткість перед вимірюваннями обумовить конкретні види оснащення й експертизи, які підходять для цієї мети. У розділах нижче і у суміжній сторінці про інструменти обстеження на цьому вебсайті подано альтернативи для декількох видів обстеження, щоб дозволити компроміси між вартістю, складністю та якістю даних.

Відповідний розділ з джерелами про обстеження на цьому вебсайті надає покликання на друковані та онлайн ресурси, що описують методології обстежень і подають приклади застосування з регіональних й іноземних джерел. У розділі з тематичними дослідженнями Ви можете знайти зразки проектів зі збереження кладовищ, які поєднують різноманітні обстеження для створення і збереження інформації про єврейські місця поховання на заході України.

Категорії обстеження місця

Це довга сторінка, поділена на різні категорії обстеження місця, більшість з декількома видами обстеження, що описують розмаїття підходів до збору даних, що є потенційно важливими. Для допомоги з навігацією на цій сторінці, тут подані категорії у такому ж порядку, як нижче:

• Історичний контекст цивільної та єврейської громад
• Сучасний цивільно-правовий статус
• Межі ландшафту та 3D-профіль поверхні
• Нерухомі об’єкти та опис елементів
• Підповерхневі об’єкти та опис елементів
• Флора та фауна
• Середовище

Історичний контекст цивільної та єврейської громад

Кабінетні та архівні дослідження можуть бути цінними для відкриття, визначення і документації історії єврейських місць поховань на заході України, навіть не ступивши кроку на самих місцях. Інформація про кількість та розміщення довоєнних єврейських кладовищ і масових поховань часів війни доступна для багатьох регіональних поселень на вебсайтах, а також у декількох історичних архівах у регіоні та поза межами. Цифрові та фізичні архіви особливо корисні для карт і пов’язаних з ними реєстрів майна та оціночних даних. Історичні описи розвитку управління довоєнними місцями єврейською громадою та історії часу Голокосту, які закінчились масовими похованнями, можна знайти у Книгах пам’яті й інших спогадах єврейських сімей та втрачених спільнот. Розділ з джерелами про огляди надає списки й покликання на багато з цих видів ресурсів, однак ключові засоби коротко описані тут:

Українські національні та регіональні історичні архіви: записи як державної влади, так і довоєнних єврейських громад зі своїм самоврядуванням зберігаються в архівах на заході України про деякі місця, хоча багато записів було втрачено чи зруйновано під час Другої світової війни. Корисні текстові записи про проекти зі збереження можуть містити придбання майна та реєстри власності, листи між лідерами єврейських громад та місцевими державними адміністраціями щодо історичного управління земельними ділянками кладовищ, розподілу майна та його злиття, проблем громадського здоров’я, цивільних суперечок та юридичних дій. Усі українські державні історичні архіви у регіоні зберігають такі записи, на які можна надіслати запит й старанно оглянути після пред’явлення відповідних посвідчень; до архівів входить Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) а також регіональні (обласні) архіви Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців, та Закарпаття. Для пошуку та перегляду онлайн не доступні жодні записи; дослідження повинно проводитися особисто – або активістами проекту, або найманими професійними дослідниками.

Архіви України досить цінні як джерело детальних історичних карт земельних ділянок (кадастрових), як для австрійського періоду (до1918 року), так і для міжвоєнного періоду (до 1939 роки); ці карти можуть допомогти встановити точні межі земельних ділянок для єврейських кладовищ, допускаючи незафіксоване розширення кладовищ після останньої дати карти до війни. Такі карти доступні для багатьох громад у ЦДІАЛі та регіональних архівах, зазначених вище (окрім Івано-Франківська).

Інші фізичні архіви: загалом усі архівні матеріали, що стосуються цивільних та релігійних громад на землях, що зараз входять до території заходу України, мали б зберігатися в українських архівах. Однак існують окремі приклади записів громади та майна (включно з кадастровими картами) в архівах в інших країнах. Наприклад кадастрова карта Добромиля (Львівська область) 1852 року (австрійської епохи), яка точно зображає межі єврейського кладовища станом на рік проведення огляду, зберігається у Польському державному архіві у Перемишлі; у цьому архіві можна здійснити онлайн-пошук кадастрових карт (пошуковий фонд/zespołu 126 для зображень карт у вільному доступі чи за географічним показником для інших записів), а професійні дослідники можуть отримати скан-копії карт з високою роздільною здатністю для детальної планувальної роботи. Відповідні матеріали також можна знайти у Польських державних архівах на території колишньої Західної Галичини, як-от у Кракові, Ряшеві, та інших містах.

Цілком можливо, що матеріали, що стосуються оглядів, меж тощо єврейських кладовищ і масових поховань на заході України, також можна знайти в архівах й бібліотеках у інших місцях в Європі та Ізраїлі, Південній Америці і т.д., зокрема, до прикладу, великі цифрові та фізичні ресурси в ізраїльському меморіальному комплексі історії Голокосту Яд Вашем, а також у Центральному архіві історії єврейського народу (CAHJP), та Національній бібліотеці Ізраїлю – деякі з онлайн-доступом.

Цифрові колекції карт і реєстрів: оцифровані історичні карти, корисні принаймні для розташування, а у деяких випадках деталізації єврейських кладовищ на заході України, також можна знайти у розмаїтті вебколекцій у вільному доступі. Наприклад, важлива колекція історичних карт безкоштовно доступна онлайн у Цифровому проекті карт міста Львівського центру міської історії Центрально-Східної Європи. Проект має широкий географічний обсяг, однак у пріоритеті уваги перебуває Львів та інші міста й містечка України. Серед інших цінних предметів – україномовна карта вулиць Снятина (Івано-Франківська область) 1939 року, яка схематично зображає розміщення і розмір старого й нового єврейських кладовищ міста; інакше нещодавніми роками важко було розташувати місця поховань, а старе кладовище зараз стерте з лиця земля, без надгробків, що височіють.

Проект Mapire представляє декілька історичних карт у зшитому форматі, а також накладки на сучасні карти вулиць чи супутникові карти. Серед доступних карт, що охоплюють захід України, – другий військовий огляд частини Галичини Габсбурзької монархії (1861-1864) та третій військовий огляд (1869-1887), обидва з яких показують деякі єврейські кладовища так, як вони зображені у гіперпосиланнях тут для Рави-Руської (Львівська область) і Товстого (Тернопільська область). На військових й інших офіційних картах огляду єврейські кладовища часто або не зображені, або позначені хрестиком (як і християнські кладовища), що може ускладнити тлумачення.

Багато історичних карт Великопольщі (включно із Західною Україною, яка була частиною Польщі декілька століть тому, а також у міжвоєнний період) з географічним показником доступні через архів цифрових карт Військового географічного інституту (Wojskowy Instytut Geograficzny, WIG). Крупномасштабні регіональні карти представлені у посиланні на додаток Mapster, зокрема карта Золочева 1934 року (польською – Złoczów, Львівська область), що зображає єврейське кладовище на захід від центру міста, використовуючи символи “T” замість хрестиків. Багато інших видів карт також доступні на сайті, що може допомогти з дослідженням для деяких проектів з кладовищ, як-от геологічні нашарування та серії карт, які помічні для розуміння розвитку єврейських кладовищ у більших містах.

Часткова колекція крупномасштабних й точних кадастрових карт австрійської епохи у зшитому форматі для окремих містечок й сіл Східної Галичини доступна у Залі карт “Ґешер Ґаліції”, включно із точною та високодеталізованою картою земельних ділянок Хирова (польською – Chyrów, Львівська область) 1853 року, яка чітко деталізує зараз надбудований єврейський цвинтар; нове єврейське кладовища Хирова не зображене, оскільки воно розміщувалося за межами кадастрової ділянки для міста (і, ймовірно, засноване після огляду, здійсненого для цієї карти). Онлайн-ресурс також презентує велику кількість регіональних карт, що датуються кінцем XVIII століття до середини ХХ століття; інші місця на вебсайті “Ґешер Ґаліції”, база даних усієї Галичини (All Galicia Database) представляє базу даних з можливим пошуком проіндексованих історичних записів для регіону, зокрема й записів про земельну ділянку, що містять дані про єврейські громади, які володіли кладовищами до Другої світової війни.

Повітряні фото Люфтваффе часів Другої світової війни: схованка з понад мільйоном фотографічних зображень, зробленими Люфтваффе по Європі та Африці між 1939 і 1945 роками, була виявлена альянтами наприкінці Другої світової війни і зараз зберігається у дублікаті в американському та британському національних архівах. Зображення, доступні щодо Західної України, зображають міста, містечка та села з досить високою роздільною здатністю та з допустимими викривленнями, що робить їх цілком корисним для ідентифікації й документації єврейських кладовищ з часу до та під час німецької окупації, а також ряд єврейських та інших масових поховань часів війни. Приклад 2017 року для Рогатина (Івано-Франківська область) представлений у форматі накладання з обраною користувачем прозорістю на сучасне супутникове зображення і включає історичну довідкову інформацію й інтерпретацію разом із гіперпосиланнями на поточні архіви джерел. Те саме зображення використане для деталізації характеристик обох єврейських цвинтарів у Рогатині як об’єктів спадщини.

Аналогічно, пара звітів з 2020 року для “Єврейської спадщини Європи” демонструє, як серія із семи зображень Люфтваффе від 1939 року до 1944 року уможливлює аналіз єврейського кладовища Баґновки і рабиністичного кладовища та кладовища на вулиці Бема (серед іншої збудованої єврейської спадщини) у Білостоці, Польща, для підтримки реставрації та збереження робіт тут.

Книги пам’яті та суміжні мемуари, генеалогічні товариства тощо: подальшу історичну інформацію та контекст для єврейських кладовищ і масових поховань можна почерпнути з кількох опублікованих мемуарів довоєнних єврейських емігрантів та вцілілих з єврейських ґетто на заході України у час війни, а також українських свідків подій війни – котрі або все ще мешкали у містечках, або й самі емігрували після війни. Окрім коротких історичних розділів в Енциклопедії єврейських громад Польщі (Pinkas hakehillot Polin), розширені багатоавторські мемуари про єврейське життя до, впродовж та після Другої світової війни видавалися для багатьох містечок на заході України (і по Європі та за межами), як і Книги пам’яті. Як Пінкас, так і Книги пам’яті доступні англійською для багатьох громад на сторінках з ресурсами, представленими JewishGen – великою організацією з єврейської генеалогії; відскановані зображення багатьох оригінальних Книг пам’яті мовами іврит та їдиш також доступні на вебсайтах Нью-Йоркської публічної бібліотеки та Інтернет-архіву. Огляд Книг пам’яті та приклад для одного містечка на заході України is available on the website of Rohatyn Jewish Heritage. доступний на вебсайті “Єврейської спадщини Рогатина”. Рідкісний, але помічний зразок ідентифікації та розміщення кладовища – Книга пам’яті Стрия (Львівська область) 1962 року, у якій карта міста, зроблена з пам’яті й намальована вцілілим після Другої світової війни, показує старе єврейське кладовище, що розташоване між вулицями з назвами з польської доби; зараз кладовище надбудоване житловими будівлями й не розпізнається як місце поховання.

Індивідуальні особисті мемуари та свідчення очевидців можуть також вміщати інформацію, що стосується ідентифікації та документації кладовищ і масових поховань. Зовсім мало євреїв були очевидцями багатомасштабних вбивств часу війни на теперішній території заходу України, але деякі вцілілі відвідували місця після відступу німців, а невелика кількість місцевих українців була свідками певних події. Деякі відеосвідчення старших єврейських та українських очевидців, записані Фондом візуальної історії Голокосту (USC Shoah Foundation) та “Яхад – Ін Унум” можна використати для ідентифікації єврейських цвинтарів й масових поховань у регіоні. Однак як офіційні, так і неофіційні книги пам’яті, а також особисті свідчення часто містять інформацію, яка конфліктує з іншими джерелами та визнаними історичними записами; стосовно будь-якого неакадемічного ресурсу, дані, зібрані з цих особистих історій, слід перевіряти перед тим, як них покликатися для проектів на місцях поховань.

Сучасний цивільно-правовий статус

Попередня оцінка місця поховання та історичне дослідження, описане вище, нададуть інформацію для огляду про поточний правовий, релігійний та цивільний статус місця, який важливий для майже усіх планів проекту, навіть для неофіційних проектів. Кожна з тем нижче носить інший аспект статусу й законів, традицій чи соціальних норм місця поховання, який можна застосувати до місць і проектів.

Цивільне право і реєстрація спадщини: декілька законів держави України застосовуються до складання опису, збереження та охорони культурної спадщини та історичних місць у їхніх межах, зокрема історичних та архітектурних пам’яток, кладовищ та інших місць поховань. Окрім цього, Україна – підписант певних міжнародних конвенції, які застосовуються до визнання й захисту культурної та національної спадщини. Ці закони та угоди описані у білій книзі, яку для “Єврейської спадщини Рогатина” підготувала юридична компанія “Ло Крафт”, і подані з посиланнями на сторінці з джерелами обстеження на цьому вебсайті. Оцінку цієї інформації та її застосування до конкретного єврейського місця поховання на заході України слід здійснювати юристу з ліцензією в Україні, однак тут подається неофіційний підсумок ключових питань і даних, що стосуються регіональних єврейських місць поховань і пам’яток.

Верховна Рада України приймає та вносить зміни до нормативних актів, що регулюють питання історичних місць, і створила Український інститут національної пам’яті (УІНП), який спрямовується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури як центрального виконавчого органу, що втілює державну політику щодо відновлення і збереження національної пам’яті українського народу. Сфери відповідальності УІНП значно розвинулися з 2014 року і продовжують розвиватися. Багато політики й даних УІНП концентруються на розвитку Української держави, але аспекти, що стосуються єврейської історії та місць в Україні, включають облік та збереження місць поховань жертв війн, спорудження пам’ятників та меморіальних знаків, дослідження та збереження місць поховань учасників війни та політичних репресій, також дослідження історичної спадщини, що націлене на інтеграцію національних меншин в українське суспільство. Нещодавня підвищена увага в Україні до увічнення пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні включає визнання, меморіали та пам’ятники (військовим) учасникам і до жертвам; юридичний текст зокрема включає братські (масові) могили часів війни.

Закон України “Про охорону культурної спадщини” дає визначення об’єктам культурної спадщини (які можуть містити місця поховань) і пам’яткам як таким елементам спадщини, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Занесення об’єктів спадщини до Державного реєстру здійснюється рішенням Кабінету Міністру України (для об’єктів національного значення) чи Міністерством культури (для об’єктів місцевого значення). На цей час об’єднаний Державний реєстр містить понад 130 тисяч нерухомих історичних і культурних об’єктів, але лише деякі з них – єврейські місця поховань та пам’ятки. Будь-який центральний орган виконавчої влади, місцева рада, український громадянин чи визнана організація може ініціювати заявку на включення об’єкта до Державного реєстру. Вимоги щодо документації для підтримки заявки визначені та повинні містити короткий історичний огляд, підсумок технічного й фізичного стану об’єкта і фотографії об’єкта у теперішньому стані. Нещодавні зустрічі з українськими юрисконсультами, які працюють у цій сфері, та їхній досвід на сьогодні передбачають, що реєстрації на національному рівні повинна передувати реєстрація на місцевому й обласному рівнях і що така реєстрація масових поховань часів війни потребує археологічної екскавації (що суперечить єврейському релігійному закону; дивіться нижче). Існуючу реєстрацію історичних і культурних об’єктів у заданому регіоні можна дізнатись, зв’язавшись безпосередньо з районними та обласними радами, зокрема у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Закарпатті, та Чернівцях. Зауважте як приклад, що тоді, як Державний реєстр онлайн налічує хіба два об’єкти спадщини у Рогатинському районі (Івано-Франківська область) і жодного у місті Рогатині, список, складений обласною радою, налічує понад 60 об’єктів у районі, включно з чотирма масовими могилами (австро-угорською, єврейською, радянської армії та УПА).

Ще одна стаття закону про охорону культурної спадщини покладає відповідальність за захист і утримання кладовищ, масових могил, окремих могил й усіх місць поховань на виконавчий орган влади села чи поселення чи на міську раду за рахунок місцевого бюджету, незалежно від того, чи місця поховань входять до Державного реєстру. Заборонено зносити, змінювати, замінювати чи переносити будь-які меморіали, встановлені на місцях спадщини, а власник цих пам’яток (зазвичай місцева громадська рада) зобов’язується підтримувати пам’ятку у належному стані. Кримінальне обвинувачення та покарання можуть бути пред’явлені проти будь-кого, кого виявили винним у пошкодженні зареєстрованого об’єкта спадщини. Окремий національний закон про поховання та похорони передбачає кримінальні звинувачення та покарання (як штрафи, так і ув’язнення) за осквернення могил і наругу над людськими останками на будь-якому виді місць поховань.

Хоча місця єврейської спадщини не перебувають серед об’єктів світової спадщини України, внесених до списку ЮНЕСКО, чи місць у заявці за статусом занесення у список і навряд коли-небуть будуть, Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини ще за радянської влади і з часу незалежності все ще посилається на конвенцію (наприклад, у тексті закону України про захист культурної спадщини). Конвенція зобов’язує Україну забезпечити ідентифікацію, захист, консервацію, представлення та передачу наступним поколінням культурної та природної спадщини згідно з відповідними у країні умовами. Звичайні місця поховань зазвичай не включатимуться як такі, що мають “визначну універсальну цінність з історичного, естетичного, етнологічного чи антропологічного погляду”, як йдеться у Конвенції, але певне визнання можливе для кількох добре збережених єврейських кладовищ на заході України.

Єврейський релігійний закон і традиція: єврейський релігійний закон, або ж галаха керує поведінкою євреїв, які дотримуються настанов, у їхніх релігійних практиках і у звичних стосунках один з одним та з неєвреями. Гнучка збірка біблійних заповідей, що походить з рабинської прецедентної практики, доповнена багатовіковими звичаями і традиціями, рішення, ухвалені з дотриманням галахи, зазвичай потребують тлумачення рабинів, хоча багато світських євреїв ухвалюють власні робочі рішення про те, як закони і звичаї застосовуються до нових ситуацій.

Лише невелика доля основної частини галахи і традицій адресовані питанням на єврейських місцях поховання. Одна дуже важлива перспектива полягає у тому, що будь-яке місце поховання чи могила – навіть одного єврея – вважається кладовищем і потребує такої ж уваги, як і звичайний цвинтар громади; масові могили часів війни – також кладовища у цій єврейській традиції. Іншим важливим релігійним правилом є заборона порушувати могилу, включно зі землею над тілом, загалом землю й інші матеріали можна розташовувати над могилою, але не можна пересувати ані тіло, ані землю над ним, окрім надзвичайних обставин. Пояснення цього релігійного закону, що стосується ексгумації, та деяких рідкісних обставин, коли вона може допускатися, надане Міхаелем Шудріхом, головним рабином Польщі, на конференції 2014 року, фінансованій Міжнародним альянсом пам’яті жертв Голокосту, присвяченій темі “(Єврейські) Місця вбивств – дослідження й вшанування”, і не буде далі обговорюватись тут. Виконуючи роль практичних рекомендацій для проектів щодо єврейських місць поховань на заході України, ключовими посилами є ставитися до кожного місця поховання з повагою до померлих і уникати будь-якого виду копання в межах місця поховання без рабинського нагляду.

Крім цих жорстких принципів, існує багато інших єврейських правил і традицій, які звертаються до практик і поведінки, належних для відвідування та догляду за кладовищами і масовими могилами. Більшість цих правил створено євреями для євреїв, тобто вони не (обов’язково) стосуються неєврейських (іновірних) відвідувачів, доглядачів тощо; миття рук і покриття голови для чоловіків, наприклад, не застосовуються усіма віросповіданнями (хоча будь-який іновірний з поваги може зробити вибір на користь єврейських традицій). Не існує єдиного усестороннього списку галахи і традиції, що стосується кладовищ. Одна база знань деталізує закони і звичаї єврейського трауру у двох друкованих томах; розділ про закони, що застосовуються до відвідування кладовища, охоплює багато сторінок із майже 500 виносками до релігійних джерел. Це джерело явно написане для направляння євреїв, що хочуть відвідати могили своїх предків чи цадиків, але охоплює велике число суміжних питань, зокрема для євреїв, що відвідують могили іновірних. Однак порушено зовсім мало практичних питань, які виникають у плануванні та розробці проектів зі збереження кладовищ; для цих питань єдиним надійним джерелом є порада регіонального рабина, а також здоровий глузд і чемність. Мудро пам’ятати, наприклад, що на заході України майже усі історичні цвинтарі (незалежно від виду громади) перебуваються у власності адміністрації місцевого села чи міста, що надає цій організації як владу, так і відповідальність за безпеку та догляд; кладовище може називатись “єврейським”, але юридично – українське, тоді проектна робота на місці поховання зазвичай потребує дозволу місцевої сільської чи міської ради.

Інші релігійні норми та норми громадянського суспільства: євреї та місцева влада – не єдині зацікавлені сторони з духовним і/чи матеріальним інтересом до єврейських місць поховань у регіоні. Наприклад, захід України має дуже міцну християнську релігійну традицію і церковні провідники наглядають за усією парафіяльною територією, включно з людьми і спадщиною поза їхньою власною вірою. Повага до місць поховань і вшанування померлих – розповсюджені у регіоні, й траплялися численні приклади, коли священики та інші релігійні провідники ініціювали чи доєднувались до єврейських меморіальних церемоній, закликаючи до відновлення зміщених єврейських надгробків та перепоховання єврейських останків на єврейських кладовищах з вихованням і навчанням толерантності як мотивами залучення. Завдяки їхньому впливові та скеруванню у майже усіх громадах на заході України більшість проектів зі збереження єврейських місць поховань повинна скористати для відкриття тривалого двостороннього обговорення з місцевими провідниками українських греко-католицьких церков, римо-католицьких церков, східних православних церков та інших, які можуть мати послідовників у цій місцевості.

Повага до вірувань також повинна включати дотримання відповідних шабашів та релігійних свят. Тоді як суботи та єврейські релігійні свята – зазвичай дні відпочинку і молитви, коли фізична робота не дозволяється, на заході України більші церкви шанують неділю як свій шабаш і дотримуються юліанського календаря (датування за старим стилем) для вшанування їхніх великих свят, які зазвичай також забороняють фізичну роботу. У травні та у кілька інших місяців у році розробка графіку обширної проектної роботи потребує стратегії та планування.

Окрім релігійних вчень, норми громадянського суспільства дедалі більше впливають на ставлення місцевих жителів до спадщини їхніх міст і сіл на заході України. У багатьох місцях волонтери організовують дні прибирання та ремонту кладовищ й інших спільних місць спадщини, часто під керівництвом й за участі місцевої ради. Об’єднання міжкультурних волонтерських зусиль у цих місцях уможливлює включення єврейських місць поховань у майбутні події та підвищує відчуття відповідальності у місцевих людей за усі місця спадщини там, де вони мешкають; розчищення та прибирання зарослого єврейського кладовища у Калуші (Івано-Франківська область), наприклад, були успішними через майстерне змішування проектним лідером ресурсів з місцевих шкіл, працівників міста та інших членів громади, а також українських й міжнародних волонтерів громадянського суспільства. На національному рівні зусилля України щодо більш глибокої взаємодії з Європейським Союзом та західними суспільствами загалом спонукає уряд до участі у міжнародних професійних організаціях та організаціях з розробки політики, таких як Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць (ІКОМОС), може заохочувати національну й місцеву підтримку, а також участь у проектах зі спадщини.

Інші зацікавлені сторони: багато – можливо, більшість – проектів з єврейських місць поховань, що проводяться на заході України, розпочинаються або місцевими українськими активістами зі спадщини, або єврейськими нащадками сімей, які проживали у місцевості до і/чи під час Другої світової війни. Лідери проектів, які підпадають під одну з цих категорій, отримують вигоду, шукаючи людей, які належать до іншої категорії, для партнерства та розділення завдань. Зазвичай успіх проектів зі збереження залежить від розмаїття умінь, знань й інших активів, які не дуже поширені в якійсь з груп, але добре змішуються через співпрацю. Перегляньте вступну сторінку про комунікацію та суміжну з нею сторінку з джерелами на цьому вебсайті щодо більшої кількості інформації про пошук та встановлення зв’язку з міжкультурними партнерами.

Межі ландшафту та 3D-профіль поверхні

Існує багато інструментів та методів обстеження за допомогою вимірювань та аналізу меж й ділянки (профілю поверхні) єврейських кладовищ та масових поховань. Хороший вступ до технічних прийомів доступний англійською мовою на Вікіпедії, а також існують інші добрі джерела, доступні англійською та українською мовами. Як описано на сторінці на цьому вебсайті, яка деталізує багато типів інструментів, що застосовуються у роботі з обстеження, діапазон можливостей та вартості цього обладнання дуже широкий – від простих й недорогих засобів вимірювання, що коштують приблизно 10 доларів США, до складних оптоелектронних пристроїв, що коштують багато тисяч доларів. Так само й деякі методи вимірювання – інтуїтивні чи можуть бути вивчені новачками за кілька хвилин, тоді як інші краще залишити найманим експертам, які мають відповідне навчання й досвід. Це нагадування про застереження, зазначене у вступі до цієї сторінки про те, що ідентифікація використання за призначенням результатів обстеження і необхідна точність й формат даних для цієї мети повинні визначати конкретні інструменти та методи обстеження, що будуть використовуватися для будь-якого проекту зі збереження. Також важливо врахувати, що вже відомо про ландшафт цвинтаря з попереднього оцінювання та з карт, записів й іншої документації, яку можна вивчати як частину кабінетного дослідження. Деякі елементи місць поховань (наприклад, прямокутні граничні кути чи чітко визначені постійні межові знаки) можуть спростити процес обстеження. Ще може бути помічним і доцільним врахування можливих розширень проекту чи відповідної роботи на етапі планування для обстеження ландшафту, зокрема, звернути увагу на те, як формати даних можна використати у комунікації про проект з місцевою владою та широкою громадськістю. Загалом, усі методи обстеження, описані тут, здійсненні на заході України, а доступність оснащення й експертів не мала б обмежувати вибір для окремого проекту.

Проста ідентифікація розміщення місця поховання, а також визначення меж: поточне дослідження організаціями, як ESJF Європейська ініціатива єврейських кладовищ, Яхад – Ін Унум, та іншими вже визначило розташування майже кожного довоєнного єврейського кладовища на заході України і велику частину масових могил, про які відомо чи про які повідомлялося, як подано у таблиці у розділі про розпізнані кладовища цього вебсайту. Для багатьох проектів зі збереження доступні онлайн-дані, опубліковані цими організаціями, можуть вже бути достатніми для планування проекту та оцінки коштів; для прикладу перегляньте скомпільоване дослідження, складання карт s дані огляду для єврейського кладовища у Баламутівці (Чернівецька область) в онлайн-базі даних ESJF. Кожна з цих організацій може створити власні більші набори даних та більш детальну документацію, доступну для серйозних перспективних активістів проекту для підтримки захисту й збереження місця.

Однак деякі проекти можуть потребувати більше чи інших даних для роботи з дизайну чи для координації аспектів проекту, якими керують різні активісти. У вступному розділі для попередніх оцінок ми описували “обстеження під час обходу місця” як корисну базову оцінку меж та ділянки кладовища. Починаючи з цього найбільш базового обстеження, тут описані різноманітні методи у складності й вартості, що загалом зростають, з примітками про те, як кінцеві дані можна буде застосувати у плануванні й розробці проекту. Конкретні засоби й інструменти згадуються тут лише коротко; за деталями перейдіть на сторінку про інструменти.

Інтернет-картографування вебсайтів, як описано на вступній сторінці для попередніх оцінок, чи історичні карти чи повітряні фото, описані вище на цій сторінці, можуть у багатьох випадках надати початкові оцінки форми й довжини меж кладовища, якщо така інформація ще не доступна від ESJF. Інструмент для “вимірювання відстані” на супутниковому виді карт Google, наприклад, може легко підрахувати довжину меж і закриту площу на багатьох пристроях, якщо цвинтар візуально виділяється на фоні навколишнього ландшафту на повітряних видах; оцінки для єврейського кладовища у Катеринівці (Тернопільська область), показані тут, демонструють простоту цього підходу. Паперові та оцифровані паперові карти, на яких зображені єврейські кладовища, можна аналогічним способом масштабувати і вимірювати, застосовуючи прості графічні інструменти на комп’ютерах. ауважте, що більшість оцифрованих карт і повітряні/супутникові види обмежуються у точності своєю роздільною здатністю і у точності спотворення у скануванні, об’єктивах камери і зшиваннях знімків для онлайн-презентації.

На землі на місці крокування (визначається на практиці рулеткою) може забезпечити достатню точність меж для початкового чи навіть остаточного проектування та визначення вартості парканів та воріт, особливо, якщо ділянка здебільшого вільна від блокувальної рослинності та крутих схилів. Безпосереднє вимірювання всієї межі рулеткою значно покращує точність; рулетки завдовжки 30м чи більші доступні на заході України за ціною від 10 до 20 доларів США для вимірювання більших кладовищ. Поєднання двох або більше рулеток уможливлює швидке вимірювання головних кутів для кладовищ неправильної форми, із застосуванням закону косинусів з простої геометрії, що може надати більшу точність, аніж вимірювання транспортиром. З цією метою можна також використати точний оглядовий компас із вбудованим оптичним прицілом; точні компаси часто продаються у вигляді спортивного спорядження (для орієнтування) чи списаного військового спорядження/його копії за ціною від 10 до 40 доларів США.

Усі ці методи користають від застосування звичайних оглядових кілків, втиснених у землю для тимчасової ідентифікації початкових й кінцевих точок у вимірювальному ланцюжку, а також від геометричних будівничих ліній для вирахування кутів.

Прості заміри меж та схилу ділянки: орієнтовні ознаки повного або відносного підвищення навколо та в межах деяких кладовищ з цілями планування доступні на топографічних картах та на деяких безкоштовних вебдодатках. Хоча незначна кількість доступних топографічних даних нанесена на карти у досить великому масштабі, щоб надати корисні вказівки для проектів з кладовищ, радянські обстеження Західної України з 1980-х р.р., складені на картах у масштабі 1:5000, є достатньо точними для базового планування, як на прикладі в Рогатині (Івано-Франківська область). Архіви та державні дослідження можуть виявити додаткові джерела для історичних та нещодавніх великомасштабних топографічних карт.

Інтернет-пошук безкоштовних вебдодатків, що надають дані про висоту над рівнем моря, наводять кілька прикладів, зокрема Google Планета Земля (для вебпереглядача Chrome), що відображає приблизну висоту над рівнем моря (з точністю до метра) у місці розташування курсору, а також простий інструмент, що отримує доступ до світових даних про висоту, з’єднуючи його з інтерактивним видом OpenStreetMap (для будь-якого бравзера). Досвід з рядом єврейських кладовищ на заході України демонструє, що базові дані у цих інструментах, як правило, інтерполюються через крупну сітку і не є достатньо точними, щоб відображати фактичні нахили на й навколо місць поховань.

На землі на ділянці в окремих місцях за допомогою інклінометра (якого ще називають градієнтометром магнітним або схилометром) можна зробити покращені відносні виміри висоти (включно зі схилом чи перепадом). Прості форми можна зробити з транспортира і виска чи рівня, усі прості та недорогі інструменти у широкому доступі у великих магазинах металевих виробів та будівельного обладнання на заході України. Замір схилу у поєднанні зі замірами відстані між точками обстеження надає замір відносної висоти у ланцюжковому форматі, який корисний для побудови топографії ділянки.

Точні заміри межі та схилу: спеціалізовані прилади можуть надати набагато точніші дані про відстань, кут, позицію та висоту, аніж прості методи для тих проектів і планів зі збереження єврейських місць поховань, що потребують уточнених даних. Традиційні інструменти огляду, як-от нівелір , точно вимірюють відстань у горизонтальній площині та відносній висоті з огляду на цю площину, а також надають приблизне вимірювання кутів між визначеними точками або об’єктами; практичні одиничні вимірювання відстані можуть бути зроблені до 0.05% (помилка у приблизно 1см у 20м проміжку). Більш складний оптоелектронний тахеометр (теодоліт) може одночасно вимірювати довгі відстані з навіть вищою точністю плюс точні горизонтальні та вертикальні кути між точками, застосовуючи лазерну та комп’ютерну технологію для усунення людських помилок та варіації розміщення точок. Кілька проектів з кладовищ вимагають міліметрової точності вимірювання тахеометра, але прилад може значно пришвидшити час вимірювання – так, що за день можна провести детальне обстеження з набагато більше точок. Вартість обладнання і навчання – висока, однак інструменти можна орендувати на заході України і винайняти послуги з обстеження. Наприкінці 2019 р. 50-титочкове обстеження єврейського кладовища площею 1 гектар в Івано-Франківській області оцінено у 350 доларів США плюс транспортні витрати; виведення даних мало бути у формі електронної таблиці разом зі змінним CAD-файлом у форматі DXF.

Спеціалізовані вимірювання обстеження: проекти зі збереження кладовищ рідко потребують замірів справжньої географічної позиції точки, оскільки зазвичай більш корисно знати, де розташовані межі та об’єкти стосовно інших ближніх фізичних елементів, незалежно від їхнього розташування на глобусі. Однак для деяких додатків картографування задля повідомлення про плани й статус проекту чи для встановлення контрольних пунктів для проведення геодезичних робіт, іноді корисно чи необхідно ідентифікувати розміщення точок в межах географічної системи координат.

Тоді як сучасні смартфони містять чи надають доступ до простих програм GNSS (GPS) основна роздільна здатність і точність цих інструментів наразі низькі, наприклад, в межах кількох до декількох метрів. Здобутки супутникової навігаційної системи Європейського Союзу “Галілео”, яка перекриває захід України, можуть незабаром покращити цю точність до одного метра, що мало б бути достатнім для багатьох видів проектів з кладовищ. Для кращої точності віддані отримувачі GNSS, які об’єднують супутникову систему диференціальної корекції (SBAS), як-от Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття (EGNOS), можуть значно покращити точність розташування – до приблизно 60см у реальному часі та 2см з подальшою обробкою, хоча така здатність поки не доступна з “Галілео”.

Задля подальшого оцінювання та вимірювання 3D-профілю поверхні місця поховання, а у деяких випадках для аналізу ландшафту з метою виявити та окреслити розміщення схованих масових могил можуть застосовуватись методи на основі зображень та діапазону на кшталт повітряної фотограмметрії на низькій висоті та лідара, як у in неінвазійному прикладі криміналістичного дослідження на Кіпрі. Методи насичені роботою даними та обчисленнями та видають результат – водночас кількісний та графічний, кожен формат задовольняє конкретні цілі. Більшість обстежень кладовищ, проведених ESJF на заході України, керуються великими наборами даних з фотографіями, зробленими камерами на безпілотних літальних апаратах (БПЛА, або дронах), що далі обробляються у цілісні зображення, хмари точок, моделі меж і приблизні цифрові моделі висот. Сканування спорядженням лідара має перевагу фільтрації рослинності з хмар точок, що уможливлює віддалені обстеження місць поховань, вкритих деревами. Вартість придбання спорядження та програмного забезпечення – висока, проте її можна розподілити між множинними проектами (як у роботі ESJF) або заключити договір як на послугу. У 2020р. розцінка для 1-огодинного повітряного (з дрона) обстеження єврейського кладовища в Івано-Франківській області розміром 1га склала 450 доларів США плюс пересування, виходом DXF-файлу, хмари точок і набору відео й фото.

Нерухомі об’єкти та опис елементів

Деякі з методів, що використовуються для визначення меж місця поховання та профілю поверхні ландшафту, також корисні для визначення розташування й нанесення на карту нерухомих об’єктів в межах – починаючи від традиційних мацев (могильних каменів) і повоєнних меморіалів до важливих ділянок з деревами й іншими основними рослинами та закінчуючи непов’язаними між собою штучними об’єктами, такими як опори інженерних мереж, електротрансформатори та повоєнні будівлі. Окрім замірювання й запису розташувань цих об’єктів, для особливого випадку надгробних каменів нижче наведені деякі додаткові орієнтири з оцінки, тлумачення та документації, аби допомогти зі у складанням поточного “опису” вмісту кладовища.

Запис розташування нерухомих об’єктів: положення об’єктів в межах кладовища – чи то вони пов’язані з відомими нерухомими орієнтирами, чи перебувають в абсолютному географічному просторі – можна виміряти і записати, використовуючи ті ж інструменти й методи, що описані вище. Найпростіший підхід для багатьох проектів – використовувати рулетки, приставлені до огорож кладовищ (особливо кутів, де вони визначені) чи інших постійних елементів кладовищ чи меж. Тоді як дані про достовірне географічне положення помічні для простого створення цифрових карт об’єктів, вони взагалі-то не вважаються необхідними і можуть не бути корисними для етапів планування й дизайну проекту ландшафту чи пам’ятника, який зазвичай натомість покладаються на 2D або 3D макети.

Якщо на кладовищі потрібно зробити запис більш ніж кількох об’єктів, встановлення простої вимірювальної сітки, в межах якої документуються об’єкти, може принести користь. Дуже інформативна вступна стаття у журналі Асоціації досліджень надгробних каменів (the Journal of the Association for Gravestone Studies) (“Запис даних про кладовища”; Маркерз (Markers), том 1, 1980; С. 99 – перегляньте сторінку про джерела для обстежень на цьому вебсайті) описує й ілюструє багато методів для документації кладовищ, зокрема створення діаграми чи карти кладовища з порадою використовувати геометричні принципи для спорудження перпендикулярних ліній сітки (навіть на цвинтарях з нерівними межами) і швидко вимірювати чи оцінювати розташування об’єктів. Інші методи, описані вище, включно зі спеціалізованими інструментами, також можуть застосовуватися, однак для багатьох місць поховань – малих чи середніх за розміром – простий підхід до планування плюс заміри рулеткою може бути більш ніж достатнім.

Складання опису та оцінювання стану надгробків: сторінка про джерела обстежень також містить ряд важливих книг, статей, вебсторінок і відео, які можуть допомогти в огляді та документації багатьох видів матеріалів про могильні позначки та їхній стан, а також можуть свідчити про те, що непередбачена стабілізація деяких могильних позначок є необхідною до початку інших фаз проекту. Ці теми особливо добре охоплюють посилання від Асоціації досліджень надгробних каменів (як вище), Американського національного центру технології та навчання щодо збереження, Пенсильванського університету, Інституту збереження Ґетті та Національного університету “Львівська політехніка”; також перегляньте ресурси на сторінці з джерелами про консервація каменю на цьому вебсайті. Зауважте, що фотограмметрія та методи лазерного сканування, описані вище для цілих кладовищ, можуть також застосовуватися у набагато менших масштабах окремих надгробків, для документації надписів та різьблень, а також запис моментального знімка поточного стану розпаду; за відсутності активних планів фізичного збереження для каменів ці 3D-зображення і моделі можуть бути важливими записами спадщини.

Документація дизайну і різьблень на надгробках: фотографування, запис та інтерпретація надписів й символічних різьблень на мацевах, притаманних єврейським надгробкам, типових для регіону Західної України, також описані у багатьох інших ресурсах на сторінці з джерелами для обстеження. Тема досить велика й профільна, тому ми не намагаємось підсумувати її тут, натомість хочемо висвітлити ключові статті й приклади Філіпа Траврінґа, Майкла Носоновського, Івана Юрченка та Христини Бойко серед інших статей, звітів та вебсайтів на сторінці. Також перегляньте тематичне дослідження 04 на цьому вебсайті щодо зразків книжкового формату документації кладовищ на заході України та за її межами та тематичне дослідження 02 щодо версій цифрових баз даних.

Підповерхневі об’єкти та опис елементів

Єврейські кладовища на заході України зазнали значних збитків від окупаційних режимів під час й після Другої світової війни; зовсім мало цвинтарів у регіоні непошкоджені, а більшість з них зруйновані, зберігши рідкісні ознаки своєї початкової мети, дизайну й використання. Впродовж десятків років з часу війни багато єврейських місць поховань перебувають у стані спокою та занепаду, накопичуючи дику рослинність та супутнє їй природнє розкладання. На деяких кладовищах можна побачити впалі надгробки чи нижні частини зламаних надгробків відразу під видимою поверхнею місця. Фактичне розміщення фізичної могили чи могил може бути невідомим, особливо на місцях масових вбивств й поховань. Як зазначено вище у розділі про правові питання, єврейський релігійний закон (галаха) забороняє порушувати землю над єврейськими могилами, зокрема екскавацію, але існують доступні методи оцінки місця масових поховань та тих інших об’єктів, які можуть лежати просто під поверхнею.

Механічні зонди: як показано на сторінці про види інструментів, які використовуються у роботі з обстеження, на цьому вебсайті, звичний інструмент, що застосовується в управлінні й обслуговування кладовищ у США та Європі, можна адаптувати для пошуку похованих надгробків та основ надгробків на єврейських цвинтарях: зонд з Т-подібною ручкою. Незалежно від того, який тип використовується, глибина проникнення в ґрунт повинна бути механічно обмежена, щоб уникнути порушення людських останків; зазвичай це означає, що пристрій зупиняється на кінчику зонда до 25 см або менше. Зондування похованих каменів можна проводити на ймовірних місцях з інших результатів спостережень або у системі обстеження з координатами. Якщо під час зондування вражається невідомий камінь, обмеженого розкопування на невелику глибину, щоб оголити частину каменю, має бути достатньо, аби визначити, чи об’єкт – справді частина надгробка, чи звичайний камінь або інший твердий предмет (пляшка, цегла тощо). У разі занепокоєння щодо процесу зондування чи викриття похороненої мацеви рекомендовані вказівки рабина щодо конкретних питань.

Геофізичні прилади: у своєму тексті “Археологія Голокосту” (перегляньте сторінку про джерела обстеження на цьому вебсайті) д-р Керолайн Старді Коллс детально описує декілька методів для проведення неінвазійних наукових обстежень масових могил й інших місць насильства часів Голокосту, які виключають порушення людських останків чи землі над ними. Окрім оглядів під час обходу місця, карт та іншого історичного дослідження, а також вивчення за допомогою лідара та фотограмметрії, д-р Старді Коллс поміж іншими описує географічні обстеження із застосуванням методів георадару (GPR), датчиків опору та магнітометрії, що ґрунтуються на її досвіді дослідження численних місць насилля й таборів часів війни на місцях у Польщі, Сербії та на Нормандських островах під юрисдикцією Великої Британії. Усі ці методи використовуються в Україні як українськими, так й іноземними археологами. Вибір методу(-ів) залежить від стратегії звернення до місцевих умов; наприклад, шари глини в ґрунтах деяких місць на заході України можуть спричинити надмірне відображення у замірах георадаром, роблячи аналіз даних дуже складним, а інші методи (наприклад, виявлення металу та гравітаційне дослідження або гідролокатор) матимуть успіх лише з певними типами підземних об’єктів або утворень. У своєму тексті д-р Старді Коллс надає вказівки щодо вибору спорядження й методів для обстеження і щодо того, як впоратися з очікуваннями про дані й тлумачення.

Флора та фауна

Вступна сторінка про ландшафтне планування, розвиток і догляд на цьому вебсайті обговорює взаємозв’язок між існуючою й запланованою рослинністю у проектах з кладовищ, а також управління екосистемами ландшафту, включно з комахами, птахами та іншими тваринами. Більше інформації про обстеження диких та насаджених дерев, кущів, трав тощо включена на вступній сторінці та на відповідній сторінці з джерелами щодо ландшафтного планування. Ці ресурси розповідають про не лише благотворні рослини і тварини, а також про розрізнені шкідники та отруйні організми, які зазвичай помічають на відкритих просторах на заході України. Методи обстеження для видів рослин і тварин на єврейських місцях поховань – прості та зазвичай проводяться під час обстежень впродовж обходу, фотографування і обмеженої вибірки для подальших досліджень, тому тут не подається жодних додаткових вказівок, лише нагадування додати обстеження життя на кладовищі поряд з іншими спостереженнями, замірами та документацією.

Середовище

Насамкінець, важливо спостерігати й документувати те, що лежить поза кладовищами й масовими могилами, окрім запису того, що всередині, оскільки середовище (і для міських ділянок – околиць) та місце поховання можуть впливати одне на одного різними способами, позначаючись на плануванні, прогресі та успіху проектів зі збереження. Оцінку та документування середовища зазвичай можна здійснити за допомогою обстежень під час обходів сусіднього ландшафту, але вивчення карт та даних в Інтернеті, а також муніципальних записів (право власності на майно, минулі судові дії тощо) також може бути виправданим. Деякі фактори середовища можна оцінити за час єдиних відвідин місця, тоді як інші краще вивчати кілька разів на день (та ніч) і принаймні мати вибірки в усі пори року. До факторів, на які слід зважати, входять:

Сонячне опромінення: обізнаність про денне й сезонне сонячне світло, що опромінює місця поховань, може допомогти у плануванні проекту, включаючи не лише ландшафтне планування, а й також розміщення й орієнтацію пам’ятників та знаків. Зростаюча популярність й доступність систем перероблення сонячної енергії по світі зробила ряд інструментів доступними для простого дослідження, використовуючи прості пошуки в Інтернеті щодо даних про потенціал сонячного ресурсу та фотоелектричної енергії. Наприклад, онлайн-додаток Global Solar Atlas, проект Світового банку, містить карту для пошуку, що зображає базові дані про сонячну енергію на Землі. Пошук інструменту для місць в Україні найкраще здійснити з використанням українського написання назв місць чи за GPS-координатами. Тут у декількох форматах показані дані про опромінення на єврейському кладовищі Кременця (Тернопільська область), спрямовані на встановлення сонячних панелей, але водночас корисні для планування проекту зі збереження. Як добре зображає приклад Кременця, важливо враховувати фактичний схил місцевості на місці при будь-яких розрахунках та планах із використанням сонячних даних.

Клімат та опади дощу: поточні та історичні вимірювання змін клімату багатьох місць на заході України також відносно легко знайти онлайн, аби оповістити плани проектів на місцях поховань. Найбільші міста у регіоні найлегше знайти на багатьох безкоштовних вебсайтах; там, де дані для менших міст та сіл недоступні, можна зробитиy непогані оцінювання за допомогою інтерполяції даних з найближчих місць з більш повними онлайн-записами. Деякі сайти подають дані щодо високої та низької температури, відносної вологості, опадів дощу та снігу та годин денного світла. Більшість вимірювань зведено до середньомісячних середніх показників, що зазвичай достатньо для проектів зі збереження кладовищ. Приклади доступних даних включають середньорічні кліматичні показники для Тернополя (Тернопільська область) на додатку Weather Atlas, а також дуже корисну 10-ирічну графічну презентацію даних для Надвірної (Івано-Франківська область) на додатку World Weather Online, який показує незвично високий рівень опадів снігу та дощу, що пройшли регіонально взимку й навесні 2019 р.

Струмки і ріки: потік поверхневих та підземних вод може мати як корисні, так і шкідливі впливи на місця поховань та на проекти зі збереження. Деякі плани проектів потребують тимчасових джерел води для будівництва, інші – довготривалих джерел для підтримки насаджень й постійної рослинності. Як мінімум, важливо спостерігати за нормальними доріжками та схемами дренажу дощів у та навколо місця поховання задля запобігання ерозії в межах земель поховання та для планування у разі стихійного лиха. Наприклад, питання дренажу і стоячої води на єврейських кладовищах у Береговому і Сасово (Закарпатська область) вимагало б корекції або пом’якшення перед тим, як інші проекти можуть успішно просуватися, а будь-який проект зі збереження у Сколе (Львівська область) потребував би розгляду природніх і штучних дренажних каналів, що прилягають до кладовища, які спрямовують опади дощі з гір над місцем.

Дороги, стежки та доступність: деякі єврейські цвинтарі на заході України не розташовані поблизу вимощених чи невимощених доріг, проте більшість – розташована, і близькість доріг впливає як на доступність місць для відвідувачів, так і на проектні роботи із збереження та ризику невідповідного розвитку. Певну інформацію про ближні дороги й стежки зазвичай видно на онлайн-зображеннях зі супутника, але стандартно потрібне обстеження під час обходу для розуміння не тільки можливості проїзду транспортних засобів на шосе, а й також типових місцевих структур руху транспорту. На заході України, особливо у сільських місцевостях, фермерами й іншими прийнято використовувати вози, запряжені кіньми; ці засоби пересування можуть і пересуваються ледве видимими дорогами для переміщення товарів та людей, збору дров тощо. Деякі з цих невимощених доріг перетинають єврейські кладовища часів Другої світової війни, особливо там, де вже немає ознак початкового призначення цвинтаря.

Пішохідні стежки також зазвичай перетинають єврейські кладовища у регіоні, і особливо, коли кладовища знаходяться в житлових районах, ці пішохідні доріжки можуть бути важливими шляхами зв’язку для місцевих жителів, щоб пересуватися від їхніх домів до центру міста чи села, церков тощо. Ці питання потребуватимуть розгляду у будь-яких планах проектів з обгороджування чи інших загороджень; для прикладу перегляньте проект у тематичному дослідженні 12 на цьому вебсайті. Так само варіанти доступності для відвідувачів до місця поховання повинні бути інкорпоровані у концепції та плани для місця – щоб старші відвідувачі чи відвідувачі з інвалідністю могли знайти відповідні способи входу і виходу з місця.

Комунальні послуги: загалом проектам на єврейських кладовищах й масових похованнях на заході України слід планувати стійке технічне обслуговування та безпеку без доступу до місцевих комунальних послуг (води, каналізації, електрики тощо), хоча тимчасовий доступ може бути корисним на етапах підготовки й втілення проекту. Однак обстеження підключення комунальних послуг в районі місця поховання (а також у межах місця, дивіться вище) може визначити як можливості, так і ризики для майбутніх проектів.

Відходи та сміття: відкрита земля (якою видаються багато єврейських місць поховань у регіоні) часто акумулює сміття, відходи будівельних матеріалів та інші об’єкти у містах й селах на заході України. Простори, які можуть використовуватись для зібрань та відпочинку (шашликів, випивки тощо), часто назбирують пляшки й інше сміття. Хоча ці матеріали нагромаджуються в межах місця поховання, можливо, корисно розуміти, як вони потрапили на це місце: перекинуті через паркан, викинуті, коли хтось пішки проходив через місце, чи залишені після пікніка чи іншого зібрання. Збір та утилізація сміття та будівельних відходів з місць поховань та навколо них є сталими вимогами до постійного проекту. Вивчення процесу накопичення може стати підтримкою у дискусіях з місцевої владою, школами тощо, щоб сприяти зменшенню, якщо не усуненню, хронічної проблеми.

Сусідні мешканці та господарства: довгострокові житлові та комерційні сусіди єврейських місць поховань на заході Україні часто вбачають у собі зацікавлені у місцях сторони для збереження місцевої історії і для вигляду та догляду за місцями ними самими й іншими. Недавні сусіди можуть мати менше знань про і слабші зв’язки з кладовищами й масовими поховання, однак звичною справою є відвідувати і проводити час на єврейському місці поховання у регіоні, а тоді зустріти сусіда, що може мати інформацію для обміну.

Багато менших міст та сіл мають одного чи більше місцевих краєзнавців, які протягом десятиліть стежили й навчали про місця поховань у місцевості, отож вони та сусіди місця іноді проявляють подальше зацікавлення у ньому, виконуючи дрібні роботи з обслуговування чи залишаючи пам’ятні свічки чи квіти, – так само, як вони роблять на власних цвинтарях і меморіальних просторах.

Деякі сусіди можуть проявляти прибутковий інтерес у місцях, особливо на кладовищах, використовуючи їх для неофіційного випасання (наприклад, курчат і деяких більших тварин), садівництва чи зберігання матеріалів або засобів пересування. З другого боку, сусіди, що мешкають чи ведуть господарство поряд, часто наглядають за єврейськими місцями поховань як аспекту місцевої безпеки, що може бути значною довгостроковою вигодою для збереження місця і довголіття проекту. Зустрічі з сусідами кладовищ і масових поховань за час проведення обстеження впродовж обходу і вивчення околиць – важливий спосіб оцінити взаємовідносини між місцевими жителями і місцем та уникнути несвідомого турбування чи ображання тих людей, які, можливо, хочуть допомогти. Точна контактна інформація може допомогти підтримувати зв’язок дистанційно впродовж часу – так, аби сусіди могли попередити лідерів проектів про непобачені проблеми, а лідери проектів могли організувати зустрічі у місцевості з зацікавленими людьми.

Переклад Наталія Курішко.