Тематичне дослідження 08 – Меморіал: кладовище у місті Надвірна

This page is also available in English.

Вступ

Ця сторінка підсумовує та аналізує проект, у якому створився і встановився меморіал на землях єврейського кладовища у місті Надвірна, Надвірнянського району, Івано-Франківської області у Західній Україні. Задум цього знаку – замінити мацеви, яких немає та які мали б стояти на місці поховання тисяч євреїв, вбитих відразу за межами Надвірної або депортованих і вбитих в інших місцях під час Голокосту, які не мають окремих надгробків та епітафій на честь своїх імен. Цей проект безпосередньо та опосередковано узгоджується з кількома іншими проектами, якими керують ці ж активісти разом із іншими особами та організаціями на цьому місці та у інших місцях Західної України.

Мета цієї сторінки – слугувати довідником для схожих проектів, що перебувають зараз на стадії планування, у Західній Україні чи поза її межами. Відразу після короткого опису місця матеріал, поданий нижче, розповідає про проект та розглядає його ефективність разом із переліком питань, які виникають, приблизними витратами проекту та поточними ризиками. Для порівняння також коротко згадуються суміжні проекти як у Західній Україні, так й у інших місцях Європи. Внизу сторінки подано посилання на документацію проекту, а також на додаткову довідкову інформацію про місце поховання та суміжні проекти.

Прочитайте огляд тематичних досліджень вибраних проектів на єврейських місцях поховання у Західній Україні.

Короткий опис проекту

Вид проекту: створення та встановлення надгробка і меморіальної дошки, що вшановують єврейську спільноту міста Надвірна, вбиту під час Голокосту.
Локація та вид місця: єврейське кладовище міста Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область. GPS-координати кладовища: 49.41990, 24.60780. GPS-координати меморіалу: 48.63688 24.57741 (вздовж вулиці Визволення з №31).
Опис місця: початковий периметр цвинтаря – майже прямокутної форми та приблизно 600м завдовжки, займає приблизно 2,4га площі на майже плоскому місці; частина оригінального кладовища забудована промисловими будівлями. Монумент розміщений у північному кінці землі кладовища, за межами основної огорожі та стіни, і розвернутий до повороту дороги.

Власність та зацікавлені сторони: місце кладовища знаходиться у власності місцевого самоврядування Надвірної. До зацікавлених сторін входять Група дослідження штетлів Надвірної (ГДШН) (англійською – the Nadworna Shtetl Research Group, NSRG, онлайн-група започаткована у 2014 році та складається з понад 120 єврейських нащадків тих, хто вижили, і довоєнних емігрантів з Надвірної), місцева громада, інші нащадки єврейських та інших сімей довоєнного періоду міста Надвірна, історики та ті, хто вивчають єврейську культуру.
Офіційний статус спадщини: невідомо.
Активісти, що працюють на/біля місця: Група дослідження штетлів Надвірної (ГДШН) – світова організація на чолі з д-ром Стівеном Тернером, зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, США (контактна інформація); Леслі Нолан, волонтерка Корпусу миру США, що проживала у Надвірній на час проекту; Володимир Гринішак, директор Надвірнянського туристично-інформаційного центру (контактна інформація); усі працюють на волонтерських засадах.
Інші активні проекти на місці: цифрова документація ділянки кладовища (перегляньте проект з обстеження ESJF 2019 року); цифрова документація надгробків кладовища та єврейської спільноти (перегляньте фото ЄГБ 2010 року та школи вивчення епітафій на місці); розчищення та огородження відкритих ділянок периметру кладовища (перегляньте сторінку проекту із загородження ESJF 2019 року); нерегулярне додаткове розчищення цвинтаря єврейськими дослідницькими організаціями й місцевими підрядниками. Також існує давніший меморіал з радянських часів в урочищі Буковинка за межами Надвірної – на місці єврейського масового поховання періоду Голокосту, GPS: 48.62017 24.59534 (перегляньте дослідницький проект Яхад – Ін Унум (Yahad – In Unum)).

Аналіз проекту

Історія місця: розділ Енциклопедії єврейських громад Польщі (англійською – The Pinkas Hakehillot Polin) про Надвірну та дослідження “Єврейської Галичини та Буковини” (ЄГБ) зазначають, що єврейська громада Надвірної вкоренилась до чи у XVII ст. та істотно зросла у XVIIІ ст. Ґрунтуючись на збережених задокументованих надгробках, єврейське кладовище встановили до початку XVIIІ ст., а ймовірно, започаткували у попередньому столітті. Документація надгробків ЄГБ вказує, що цвинтар перебував під постійним використанням до принаймні 1940 року (під радянською окупацією під час Другої світової війни). Дослідження 1996 року, проведене Юрієм Ісааковичем Ходорковським для комісії США (зараз – IAJGS Міжнародний проект з єврейських кладовищ), говорить, що цвинтар було понівечено під час Другої світової війни (разом із крадіжкою мацев) й часами після цього; Ходорковський також реєструє проект з розчищення рослинності українськими й іноземними євреями у 1996 році. ЄГБ організувала ще одне розчищення у 2010 році перед їхнім документаційним проектом, але онлайн-стаття Едґара Гаустера 2013 року продемонструвала, що рослинність вже почала перешкоджати ходьбі; візит 2017 року Крістіана Германна та інших показав, що у попередньому році вирізали дерева, але висока трава і кропива зробили це місце майже недоступним.

Єврейська громада Надвірної зазнала найбільш ранніх і руйнівних вбивств і депортацій у Східній Галичині, окупованій Німеччиною, починаючи з різні та поховання 1941 року в урочищі Буковинка за межами Надвірної. У невідомому році після війни на цьому місці було встановлено обеліск у радянському стилі з коротким надписом українською мовою, місце визначалося як таке, де було застрелено і поховано близько 4000 “радянських громадян”. Другий знак івритом стверджує, що монумент був споруджений рабином Ізраїлю Меїром Ґабаєм та говорить, що вбиті були євреями, а різанина відбулася у день Йом-Кіпура, хоча свідчення тих, хто вижили, записані у Книзі Пам’яті Надвірної, датою події називають переддень свята Суккот.

Поточні особливості місця/на місці: кладовище розташоване поруч із головою дорогою з обох сторін, домівки й сади прилеглі до третьої сторони, а більша частина четвертої сторони захоплена й забудована промисловими будівлями. Вхід на кладовище знаходиться біля східного кута території. В середині 2010-х р.р. було перебудовано два огелі у передній частині цвинтаря та відновлено зсередини могильні пам’ятники. Обстеження надгробків, що залишаються на кладовищі, говорять про різну кількість; детальне обстеження, проведене ЄГБ у 2010 році, занесло у базу даних майже 250 неушкоджених надгробків, у той час, як школа вивчення ділянки того ж року повідомляє, що було сфотографовано й транслітеровано 530 надгробків. Аеровідео, зняте дроном ESJF у 2019 році, що слідувало обширному розчищенню дикої рослинності на кладовищі, показує сотню чи більше повалених чи вирваних з основою надгробків на місці, разом із відокремленими групами неушкоджених чи у правильному положенні надгробків, що представляють те, що є, ймовірно, невеликою частинкою довоєнної збірки мацев. Впродовж останніх десятиліть кладовище частково замикає стіна та невелика огорожа; у 2019 році за фінансової підтримки ГДШН ESJF встановила нову огорожу вздовж передньої (північно-західної) сторони, а також покращила стан вже існуючої стіни та огорожі по інших сторонах.

Деталі проекту: ініціатива та концепція проекту надійшли від ГДШН, яким керував д-р Тернер. Рабин Колесник з Івано-Франківська дослідив та обрав місце меморіалу як таке, яке добре видно у Надвірній та пов’язане з існуючими місцями єврейської пам’яті (кладовищем і непозначеною масовою могилою жертв ґетто). Монумент було споруджено місцевими майстрами після дослідження пані Нолан та пана Гринішака, обговорень з ГДШН, розробки тексту, який слід розмістити, перекладів та значного супроводу у Надвірній пані Нолан та пана Гринішака.

Завершений меморіал – приблизно 1,8м заввишки разом із єдиним надгробком висотою 1,3м та бетонною основою висотою 0,5м; ділянка надгробка та основи – приблизно 0,8м завширшки і 0,6м у глибину. Основа спирається на великий камінь фундаменту, закопаний у землю, на рівні поверхні землі. Конічний шар декоративного каменю закріплений вапняним розчином до бетонної основи задля надання візуальної стабільності. Великий основний камінь вирізьблений із заглибленням для меморіальної дошки. Меморіальна дошка – декоративна кам’яна плита, вигравірувана для вивищення тексту й емблеми Зірки Давида; вивищені компоненти пофарбовані для забезпечення візуального контрасту виразності.

Текст надпису існує чотирма мовами – івритом, їдишем, англійською та українською. У тексті читаємо: “Вічна пам’ять нашим предкам, вбитих у Надвірній німецькими нацистами та їхніми колаборантами у 1941-1942 р.р. Хай буде благословенна пам’ять про них”. Меморіальна дошка датована днем церемонії посвячення й підписана ГДШН.

Церемонія посвячення відбулася на цьому місці 12 серпня 2018 року за присутності понад десятка членів ГДШН, включно із д-ром Тернером, рабином Колесником, пані Нолан, паном Гринішаком і місцевими жителями. Після встановлення пам’ятника і перед церемонією посвячення мешканці поблизу запропонували й посадили декоративні рослини по обидва боки встановленого меморіалу, аби прикрасити місце до події.

Проблеми, що виникли у ході проекту: декілька проблем з якістю матеріалу та процесу сповільнили проект і/чи потребували відновлювальних робіт після встановлення. Спочатку основу з бетонного блоку встановили просто на ґрунті ділянки без попереднього фундаменту для стабільності; монумент тимчасово забрали, а згодом заново встановили на великому фундаментному блоці, поміщеному у викопану яму. Бетон, використаний для кріплення меморіальної дошки до каменю монументу, зруйнувався за кілька тижнів після посвячення і дошка відпала; її ще раз склеїли та прикріпили кращими матеріалами наступної весни. Надпис на дошці було важко прочитати в оригінальному гравіюванні через брак контрасту між знаками та фоном; найняли митця, який намалював підняті літери контрастним кольором, що значно покращило читабельність. Узгодження нащадками короткого тексту надпису потребувало довгого обговорення, а переклади представили мовні нюанси, які слід було розглянути та узгодити між зацікавленими сторонами.

Витрати проекту, одноразові та тривалі: попередня оцінка коштів на конструкцію та встановлення завершеного меморіалу (основний камінь, меморіальна дошка з надписами, зроблена з декоративного каменю, бетонна основа та робота) становила близько 900$ американських доларів. Кінцеві витрати після коригування дизайну та ремонтів й переробок після встановлення склали менше ніж 1200$ американських доларів. Спонсорство проекту основною мірою покрилося пожертвами членів ГДШН з додатковою пожертвою д-ра Тернера. Половину початкових припустимих витрат було оплачено заздалегідь (через Western Union), а частину, що залишилась, виплатили готівкою після завершення на церемонії освячення. Коригування та ремонт на першому році після завершення були додані до загальної вартості; для майбутнього ремонту кошти не виділялися, однак ГДШН продовжує слідкувати за меморіалом та місцем. Перед від’їздом пані Нолан з Надвірної – по завершенню її терміну перебування від Корпусу Миру – вона познайомила мешканку Надвірної Тетяну Явірницьку з д-ром Тернером; пані Явірницьку було запрошено доглядати за майном і керувати справами у місті так, як цього потребувала ГДШН.

Поточні ризики для збереження: із завершенням встановлення дротяної огорожі ESJF зі сторони вулиці у 2019 році меморіал став захищений від вуличного трафіку та випадкових ушкоджень. Д-р Тернер повідомляє, що сусіди кладовища шанують меморіал і, скоріш за все, слідкуватимуть за впливом на нього атмосферних умов та іншими руйнуваннями; пан Гринішак з міського туристичного інформаційного центру разом із сусідом Ігорем Осипенком також доглядають за кладовищем і меморіалом як за об’єктами спадщини Надвірної. Через те, що текст надпису і емблема були пофарбовані для покращення читабельності, ймовірно, що час до часу слід буде освіжити фарбування. Колишній досвід на цьому місці показує, що як кладовище, так і прилегла до нього територія за кілька років стикнуться зі швидким ростом дикої рослинності, що потребуватиме майбутніх проектів з розчищення та утримання.

Суміжні проекти у Західній Україні: як і у випадку з кладовищем у Надвірній, іноземні євреї, часто за підтримки, що супроводжується координацією та спорудженням на місці, місцевих чиновників та зацікавлених громадян, ініціюють та спонсорують багато єврейських меморіалів у містах та селах Західної України; деякі ж меморіали повністю споруджені місцевими неєвреями. Натхненний результатами проекту у Надвірній і після консультацій з пані Нолан щодо стратегії та процесу, член ГДШН Дарсі Стамлер долучився до пані Явірницької, щоб допомогти їй зі створенням меморіалу на місці масового розстрілу в сусідньому селі Микуличин. Хоча наразі на більшості єврейських кладовищ і місць вбивств бракує меморіалів, все ж існують зразки у Великих Мостах і Яворові (Львівська область); Більшівцях, Делятині та Рогатині (Івано-Франківська область), Катеринівці, Підгайцях і Товстому (Тернопільська область) та на багатьох інших місцях. Декілька пам’ятників та меморіальних місць хоч якось присутні в Інтернеті; насамперед зображення доступні на вебсайтах місцевих журналістських видань і спеціалізованих блоґах.

Суміжні проекти за межами Західної України: місцеві та/чи національні адміністрації співпрацювали з нащадками і місцевими жителями задля спорудження меморіалів на єврейських кладовищах і місцях масових поховань у більших центральних і східних містах України, наприклад, у Бабиному Ярі в Києві, а також в Одесі, Могилів-Подільському і Кам’янці-Подільському. Чиновники і представники сімей так само співпрацювали з місцевими жителями на деяких місцях у менших містах за межами України, до яких серед багатьох інших входять Дубоссари і Сороки у Молдові; Тинець, Маркушув і Пйотркув Трибунальський у Польщі; Дюссельдорф у Німеччині та цвинтар Пер-Лашез у Парижі, Франція. Меморіали варіюються від скромних пам’яток, найчастіше виконаних з каменю, до набагато більших скульптурних форм з бетону, металу чи інших матеріалів.

Список посилань

• Група дослідження штетлів Надвірної (ГДШН) (англійською – the Nadworna Shtetl Research Group, NSRG) – генеалогічна інформація про єврейські сім’ї Надвірної, історичні посилання та статті, звіти з подорожей місцями спадщини і проектів та фото; особливо перегляньте сторінку про груповий тур до Надвірної 2018 року, що вміщає багато фото з події посвячення, а також фото місця, учасників та міста
• Nadvirna Jewish Cemetery – заміри ділянки та записи обстеження, здійсненого ESJF European Jewish Cemeteries Initiative
• Nadvirna – дані та зображення з проекту щодо огородження єврейського кладовища, надані ESJF European Jewish Cemeteries Initiative
• Кладовище Надвірної (Nadworna) – сторінка проекту з документації кладовища на сайті “Єврейської Галичини та Буковини”
• Nadvirna (Nadwirna, Nadvorna) – підсумок дослідження страти євреїв з Надвірної, зроблений Yahad – In Unum
• Nadvirna – сторінка з дослідження та обстеження на вебсайті IAJGS International Jewish Cemetery Project
• Jewish Cemetery in Nadvirna (Nadwórna) – сторінка у базі даних Center for Jewish Art з фотографіями й документацією кладовища 2010 року; також перегляньте фото з 2009 року до розчищення і з 2010 під час розчищення
• Holocaust Memorial in Nadvirna (Nadwórna) – сторінка у базі даних Center for Jewish Art з фотографіями й документацією меморіалу на місці масового поховання у 2009 році
• Nadwórna Center Field Sketch 1847 – високодеталізована історична карта нерухомості міста з огляду часів австрійської епохи, що показує єврейське кладовище і багато інших особливостей міста, взято зі стінних карт, збережених Центральним державним історичним архівом України, м. Львів (ЦДІАЛ) та надана Gesher Galicia
• Time-Traveling Between Ivano-Frankivsk and Chernivtsi – есе з фото і текстом з 2017 року, що розповідає про єврейське кладовище Надвірної та інші місця неподалік, з сайту блогу Крістіана Германна Vanished World

Переклад Наталія Курішко.