Тематичне дослідження 03 – Електронна документація, історія: кладовище у селищі Товсте

This page is also available in English.

Вступ

Постер сайту tovste.info, взято із фото, наданого Дуґласу Гайклу Михайлом Коханюком.

Ця сторінка підсумовує та аналізує проект, який за допомогою огляду опублікованих досліджень та обстежень, а також оригінального дослідження задокументував історію єврейського кладовища у селищі Товсте у Заліщицькому районі Тернопільської області у Західній Україні. Інформація про кладовище подається у контексті щораз більшої, однак вже обширної історії єврейської громади селища Товсте, яка заснувала і підтримувала кладовище, і, що важливо, історій інших спільнот (як української, так і польської) мультикультурного селища Товсте до Другої світової війни. Весь історичний наратив і дані опубліковані в організованих розділах і сторінках на постійному вебсайті у вільному публічному доступі. Цей проект також інкорпорує інформацію й дані з проектів, якими керують інші особи та організації на тому ж місці.

Мета цієї сторінки – слугувати довідником для схожих проектів, що перебувають зараз на стадії планування, у Західній Україні чи поза її межами. Відразу після короткого опису місця матеріал, поданий нижче, розповідає про проект та розглядає його ефективність разом із переліком питань, які виникають, приблизними витратами проекту та поточними ризиками. Для порівняння також коротко згадуються суміжні проекти як у Західній Україні, так й у інших місцях Європи. Внизу сторінки подано посилання на документацію проекту, а також на додаткову довідкову інформацію про місце поховання та суміжні проекти.

Прочитайте огляд тематичних досліджень вибраних проектів на єврейських місцях поховання у Західній Україні.

Короткий опис проекту

Вид проекту: електронна документація історії єврейського кладовища з розширеною історією пов’язаної з ним єврейської спільноти та селища.
Локація та вид місця:
єврейське кладовище селища Товсте, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна. GPS: 48.84961, 25.73207.
Опис місця: периметр цвинтаря – неправильної форми, приблизно 350м завдовжки, займає близько 3/4га площі на схилі пагорба з помірним нахилом.
Власність та зацікавлені сторони: місце кладовища знаходиться у власності місцевого самоврядування Товстого. До зацікавлених сторін входять місцева громада, ті, хто вижили, та іноземні нащадки єврейських сімей з селища Товсте та ближніх містечок і сіл до воєнного періоду, історики та ті, хто вивчають єврейську культуру.
Офіційний статус спадщини: невідомо.
Активісти, що працюють на/біля місця: Дуґлас Гайкл, канадський нащадок етнічно української сім’ї родом із Товстого (яка ймовірно носила прізвище Хайко/Гайко) – на своєму вебсайті: tovste.info. Контактна інформація.
Інші активні проекти на місці: електронна документація місцевості кладовища (перегляньте тематичне дослідження 01); електронна документація збережених надгробків на кладовищі (перегляньте тематичне дослідження 02); загородження периметру (перегляньте проект ESJF 2019 року); регулярне розчищення рослинності та утримання (місцевим самоврядуванням і місцевими пастухами кіз); інші історії єврейської спільноти, включно з кладовищем (перегляньте Sefer Tluste (Книгу пам’яті селища Товсте) в оригіналі – івритом і мовою ідиш та у англійському перекладі).

Аналіз проекту

Аерофото місця кладовища та масових поховань, зробленого німецькими Люфтваффе; натисніть на зображення, щоб побачити його на сторінці про єврейську історію на вебсайті tovste.info.

Історія місця: дослідження та обстеження 1996 року, здійснені Юрієм Ісааковичем Ходорковським для Комісії США (зараз – IAJGS Міжнародний проект з питань єврейських кладовищ), зазначають, що кладовище було встановлене єврейською спільнотою у 17 столітті; найперша датована мацева, задокументована проектом, сягає 1678 року, найостанніша – з 1942 року (з ймовірним особистим меморіалом з 1945 року). Дослідження Дуґласа Гайкла для tovste.info – на основі численних джерел, включно із обліковими записами врятованих і аерофото з часів війни, зробленого німецькими Люфтваффе, – зазначає, що від двох до трьох тисяч місцевих євреїв було вбито і поховано у ямах на місці кладовища. Аерофото 1944 року також припускає, що число надгробків на кладовищі до Другої світової війни було значно вищим, аніж сьогодні.

Поточні особливості місця/на місці: кладовище розташоване поруч із головою дорогою, а вхід до нього за приблизно 500м вздовж дороги, що прямує на схід від центру міста. Велике міське кладовище примикає до, але відокремлене від єврейського кладовища на менш ніж 100м далі на схід. Інші сторони єврейського кладовища оточені житловими об’єктами та садами, сільськогосподарською землею та будівельними конструкціями відносно нової лісової промисловості. Попередні обстеження нарахували декілька сотень збережених мацев у межах кладовища, в основному – на їхніх початкових локаціях, про більше половини яких повідомлялося як про повалених та/чи надламаних. Близько до входу в кладовище поблизу місця двох масових поховань споруджено пам’ятник. Цвинтар частково загородили впродовж останніх десятків років, а нова загорожа була встановлена ESJF у 2019 році. В минулому рослинність ефективно контролювалася містом і, допоки територія ще не була повністю загороджена, шляхом випасання місцевих кіз. Під час візиту у 2017 році доступ і видимість були чудовими.

Надгробки на єврейському кладовищі Товстого, взято із фото Дуґалса Гайкла.

Деталі проекту: загальний проект документації по місту ведеться з часу першого візиту Гайкла, іноземного нащадка етнічно української сім’ї міста, до Товстого наприкінці 1990-тх рр. Спершу спроби зосереджувались навколо генеалогії до 1900-х років, дослідження швидко розрослося до охоплення усього селища та здобуло присутність в Інтернеті з 2006 року; вивчення активно триває з частими поїздками в Товсте та в інші європейські, північноамериканські та ізраїльські місця для доступу до архівів, проведення інтерв’ю та зустрічей з іншими дослідниками.

Після базового вивчення єврейського цвинтаря Комісією США / IAJGS Міжнародним проектом з питань єврейських кладовищ та майже десятиліття перед масштабнішими зусиллями організації “Єврейська Галичина та Буковина” (ЄГБ) Гайкл розпочав власні документаційні намагання оцифрувати фото надгробків та переклади епітафій близько 10% із загальної кількості в якості техніко-економічного обґрунтування проведення комплексного обстеження.

Загальний проект документації по місту Гайкла надав важливі уявлення про єврейське кладовище та проспекти для подальшого дослідження. Наприклад, багаточисельні покази свідків з різних джерел проливають світло на те, що трапилося під час масових вбивств на кладовищі та допомагає ідентифікувати деяких жертв, похованих у масових похованнях. Сучасні звіти з ексгумації пропонують подальші деталі. Більш того, нещодавня задача транскрибувати і позначити на карті надгробки може – з наступним просторово-часовим аналізом – запропонувати абсолютно нову ціннісну інформацію для спеціалістів з генеалогії й істориків.

Проблеми, що виникли у ході проекту: техніко-економічне обґрунтування продемонструвало, що з достатньою кількістю волонтерів документація саме цього кладовища не вимагала б надзвичайного зусилля – завдячуючи тому факту, що ділянка в основному утримувалася без перешкоджаючої рослинності, а надгробки, що залишалися там, були у відносно доброму стані. Завдання з транскрипції показало Гайклу, що читати надписи з фотографічного зображення (обробленого чи в іншому вигляді) може бути легше, аніж з самого надгробка.

Брак комунікації про (і між) схожими документаційними проектами щодо кладовищ, можливо, спричинив свого роду надмірні зусилля. Наприклад, Гайкл дізнався про роботу ЄГБ лише за кілька років після її проведення у 2014 році (відтоді він та ЄГБ плідно співпрацюють). Згодом він випадково виявив, що Центр єврейського мистецтва вже задокументував приблизно 150 тих самих надгробків у 1991 році, що також не згадувалося на вебсайті ЄГБ.

Витрати проекту, одноразові та тривалі: обмежене техніко-економічне обґрунтування, щоб сфотографувати і транскрибувати частину надгробків кладовища здебільшого передбачало вільний час волонтерів, який можна вирахувати у днях. На противагу цьому, вартість набагато ширшого документаційного проекту міста, що все ще триває близько 15 років та вміщає декілька десятків тисяч годин роботи та значні витрати, пов’язані з поїздками у численні країни, було б неможливо визначити з будь-яким ступенем точності.

Поточні ризики для збереження: для фізичного об’єкту кладовища: неочевидні, окрім звичайного впливу атмосферних умов та досі неконтрольованого доступу; майбутній вплив (для постійного обслуговування кладовища та сприйняття громадськістю) повного огородження цвинтаря ще буде виявлений. Для даних: жодних – настільки довго, наскільки автор сайту продовжуватиме підтримувати й обслуговувати вебсайт. З 2008 року вебсайт tovste.info переглянуто та записано понад 50 разів, а підрозділ щодо єврейського кладовища – принаймні 20 разів у Internet Archive цифровому архіві Wayback Machine.

Суміжні проекти у Західній Україні: багато сторінок на сайті JewishGen , що висвітлюють родинні історії у контексті міста, – база даних KehilaLinks – містять описи, фотографії та історії єврейських кладовищ на Заході України, а багато сторінок з хорошою інформацією про кладовища також мають довгі історії пов’язаних з ними єврейських громад. Важливими прикладами слугують Скала-Подільська і Окопи (Тернопільська область), Щирець (Львівська область), і Міжгір’я (Закарпатська область). Однак на сторінках KehilaLinks відсутня стандартизована форма для документації та кілька таких сторінок також розповідають історії інших етнічних груп для порівняння й контексту. Декілька музеїв місцевої історії у Західній Україні також надають добру інформацію про їхні єврейські кладовища, включно із проектом місцевого музею у Бродах, який описує усі історичні єврейські кладовища міста разом зі збереженим “новим”, або часу епідемії холери кладовищем.

Суміжні проекти за межами Західної України: Ті ж сторінки KehilaLinks, описані вище, також охоплюють місця з єврейськими кладовищами на території Європи та за її межами. У Чеській республіці туристичний офіс єврейської спільноти міста Брно (регіон Південної Моравії) видав онлайн-гід понад 70 єврейськими кладовищами регіону разом із картами кладовищ, а також фотографіями і даними про багато надгробків на кожному місці: прикладом слугує розширена сторінка про кладовище у місті Велке Мезіржічі, яку доповнює сторінка з описом місць єврейської спадщини у місті, включно з історією цвинтаря. У Німеччині Інститут німецько-єврейської історії Соломона Людвіґа Штайнгайма (Institut für deutsch-jüdische Geschichte) при Університеті Дуйсбург-Ессена каталогізує надписи на єврейських надгробках на цвинтарях Німеччини та на колишніх німецьких землях у проекті бази даних, що носить назву Epidat (База даних єврейської епіграфіки); як приклад можна навести єврейське кладовище Майнца Майн-Рейнського регіону, що містить деталі про більш аніж 100 надписів разом із добре вивченою історією цвинтаря, та повторним використанням його надгробків впродовж минулого тисячоліття.

Список посилань

Переклад Наталія Курішко.