This page is also available in English.
Вступ
Ця сторінка підсумовує та аналізує багатоденний проект, під час якого зібрано переміщені єврейські надгробки з-під однієї вулиці у Львові – міста обласного значення та адміністративного центру Львівської області на заході України, та перевезено їх для безпечного зберігання на нове єврейське кладовище у місті. Проект проводився з формальних та неформальних аспектів великою кількістю волонтерів понад два тижні та завершився віднайденням 125 надгробків та великих уламків. Хоча існують концепції та плани законсервувати й задокументувати надгробки та вмістити їх у меморіал на місці нового кладовища, цей підсумок проекту зосереджується насамперед на їхньому відновленні та поверненні.
Мета цієї сторінки – слугувати довідником для схожих проектів, що перебувають зараз на стадії планування, у Західній Україні чи поза її межами. Відразу після короткого опису місця матеріал, поданий нижче, розповідає про проект та розглядає його ефективність разом із переліком питань, які виникають, приблизними витратами проекту та поточними ризиками. Для порівняння також коротко згадуються суміжні проекти як у Західній Україні, так й у інших місцях Європи. Внизу сторінки подано посилання на документацію проекту, а також на додаткову довідкову інформацію про місце поховання та суміжні проекти.
Короткий опис проекту
Вид проекту: ідентифікація, відновлення та повернення єврейських надгробків, які були забрані з принаймні одного єврейського кладовища і неправильно використовувались як будівельні матеріали під час Другої світової війни.
Локація та вид місця: надгробки були знайдені під вулицею Ганни Барвінок у Франківському районі Львова, приблизно за 2.5км на південний захід від центру міста; GPS: 49.82855, 24.00335. Пунктом повернення (і скоріш за все, історичним походженням) надгробків стало нове єврейське кладовище Львова, Україна; GPS: 49.85087, 24.00214.
Опис місця: вулиця Барвінок – вимощена асфальтом дорога у переважно житловому районі з високими багатоквартирними будинками радянських та пізніших часів, а також з двориками, дошкільними навчальними закладами тощо. Загальна довжина вулиці – близько 200м; частина, викопана для робіт з відновлення надгробків, приблизно 30м завдовжки і 6м завширшки, здебільшого рівна.
Власність та зацікавлені сторони: вулиця перебуває у власності міста Львова, з місцевим управлінням Франківської районної адміністрації. До зацікавлених сторін входить муніципальна влада, місцеві жителі та господарства, єврейська громада Львова, іноземні нащадки львівських довоєнних єврейських та інших сімей, історики і ті, хто вивчають єврейську культуру.
Офіційний статус спадщини: невідомо.
Активісти, що працюють на/біля місця: організація проекту та щоденне керівництво здійснювалися Львівським волонтерським центром (ЛВЦ), неурядовою організацією зі Львова, що працює під егідою Всеукраїнського єврейського благодійного фонду “Хесед-Ар’є” за загального керівництва директора ЛВЦ Саші Назара; контактна інформація доступна через фейсбук та вебсайт “Хесед-Ар’є”. До ЛВЦ як волонтери у більшості робочих днів приєдналися провідники спільноти, пов’язані з костелом св. Антонія у Львові, професори та персонал Українського католицького університету у Львові, “Єврейська спадщина Рогатина”, а також журналісти та понад десяток інших окремих волонтерів.
Інші активні проекти на місці: надгробки також були виявлені та відновлені з інших місць в безпосередній близькості від вулиці Барвінок, як до, так і після проекту, підсумованого тут, включно з тими, що на території дошкільного закладу, та позаду покинутого будинку на вулиці Конотопській, за один квартал звідси (більше інформації перегляньте нижче). Ці відновлені надгробки також перемістили на нове єврейське кладовище у Львові для безпечного зберігання.
Аналіз проекту
Історія місця: відповідно до статті у Вікіпедії вулицю, яка зараз названа в честь Ганни Барвінок, заснували у львівському розширеному районі “Новий світ” на початку ХХ ст. Польська карта вулиць Львова з 1920 р. показує, що вулиця була все ще невимощена на той час, навіть хоча легкорейкова лінія перетинала її в одному кінці. Проект “Львівські вулиці” Центру міської історії Східно-Центральної Європи документує першу назву вулиці як Під Сточком (польською – Pod Stoczkiem) з 1916 р. до 1942 р., і ця назва також показана на німецькій карті вулиць Лємберґа 1941 р., що скопійована з польського оригіналу, розробленого як частина планів Третього рейху для окупації Польщі. Впродовж двох років під німецькою окупацією вулиця називалася Фріц Вайцельґассе на честь представника нацистської партії та оберґрупенфюрера СС, який помер під час повітряного нальоту на Дюссельдорф у 1940 р. Після відступу Німеччини з дистрикту Галичина у 1944 р. вулиці ненадовго повернули назву Під Сточком, до того як вона отримала свою сучасну назву на честь Ганни Барвінок – української письменниці ХІХ ст., яка працювала під псевдонімом, справжнє ж ім’я якої – Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш.
Місцеві мешканці, у яких брали інтерв’ю під час проведення проекту з відновлення надгробків, стверджували, що за період німецької окупації Львова в околиці існувала військова радіостанція, а також резиденції кількох високопоставлених німецьких чиновників, що може аргументувати зміцнення фундаменту вулиці кам’яними плитами єврейських цвинтарних позначок на той час. Місцевий історик висловив припущення на основі подібних дій в інших місцях, що до праці над викоріненням надгробків з кладовища та транспортування їх до місця розташування вулиці, ймовірно, змушували єврейських ув’язнених у Янівському концентраційному таборі, розташованому за кілька сотень метрів від нового єврейського кладовища, на північний захід від центрального Львова. Ґрунтуючись на датах епітафій віднайдених надгробків та зафіксованому закритті львівського великого старого кладовища у ХІХ ст., усі віднайдені надгробки майже напевно видерли з нового єврейського кладовища, приблизно за 2.5км на північ від вулиці Барвінок. Переміщення надгробків з єврейських кладовищ у Львові документоване самими німецькими окупаційними силами, наприклад, сумнозвісний звіт Кацмана 1943 р., так само, як і використання примусової єврейської праці для дорожніх робіт.
Поточні особливості місця/на місці: декілька давніх мешканців на вулиці Барвінок доповіли про виявлення єврейських надгробків під поверхнею вулиці, коли місто та/чи комунальні підприємства викопували частини для доступу до підземних трубопроводів, електропроводки тощо. Відповідно до цих очевидців, у деяких випадках надгробки під вулицею замінювали, коли ремонти завершились, а в інших випадках надгробки вважали невідповідним будівельним матеріалом та залишали збоку дороги. У 2008 р. видобули невелику кількість єврейських надгробків, однак їхня доля зараз невідома; інші – знайдені у 2010 р. – забрано на нове єврейське кладовище. Влітку 2017 р. нові підземні ремонти виявили приблизно десяток великих єврейських надгробків та фрагментів, які встановили на узбіччі вулиці, коли земляні отвори були заповнені; ці камені були зібрані Львівським волонтерським центром і забрані на нове єврейське кладовище, але місце було також позначене ЛВЦ для подальшого дослідження.
Деталі проекту: місто розпочало зачистку поверхні для нового асфальтування на вул. Барвінок в середині червня 2018 р., оголюючи, але не витягуючи десятки єврейських надгробків поблизу місця розкопок 2017 р.; місцеві жителі повідомили Львівський волонтерський центр про знахідку. Цього разу ЛВЦ організував приїзд добровольців та спробу відновити деякі вбудовані надгробки за допомогою плоских лопат, великих важелів та інших ручних інструментів.
Першого дня вдалось демонтувати лише невелику частину каменів, тому ЛВЦ зробив заклик через фейсбук та телефонами до ширшої групи волонтерів, і значно більше людей зголосилися впродовж наступних днів. Періодичний дощ та виснаження вимушено спровокували розподілений графік роботи, але кожного робочого дня прибувало все більше інструментів та рук, а також додаткова підтримка від мешканців вулиці, які стримували дорожню роботу міста, поки тривало відновлення.
Останнього дня роботи пожертви, про які просили через спонтанну кампанію у соціальних мережах, дозволили ЛВЦ найняти велику техніку для роботи на дорогах для прискорення виїмки та переміщення важких каменів на тротуар вулиці, а тоді зміни гравію та інших будівельних матеріалів у велику неглибоку яму, що залишилась від видобутку, згладжуючи поверхню, щоб зробити її придатною для пересування, поки зможуть завершитись міські дорожні роботи.
Кілька днів потому найняли велику вантажівку з безбортовою платформою з гідравлічним підйомом для переміщення численних піддонів відновлених надгробків на нове єврейське кладовище. Подальший волонтерський табір, організований ЛВУ наступного року, посортував і очистив відновлені надгробки, щоб підготувати їх для довготривалого зберігання на кладовищі до часу, коли можна буде збудувати новий пам’ятник, використовуючи надгробки як елементи меморіалу.
Загалом у 2018 р. відновленими з-під вулиці Барівнок нараховано 125 єврейських надгробків і великих фрагментів, більшість з них непошкоджені принаймні з лицьової сторони (де розміщена епітафія).
Проблеми, що виникли у ході проекту: хоча міська влада не втручалась у роботу волонтерів, вона також не підтримувала її, отже, багато важкої роботи виконувалось руками, зокрема підняття та переміщення важких каменів (деякі з котрих важили понад 300кг). Короткочасні дощі та повільна робота означали, що вулиця залишалась розритою впродовж більше днів, аніж сподівалось, що створювало незручності для водіїв у місцевості, деякі з яких справді злились на лідерів проекту, хоча інші сусіди пропонували допомогти в дрібницях, включаючи надання електричного з’єднання для відбійного молотка та місця для зберігання на ніч інструментів. Кілька волонтерів під час роботи зазнали подряпин і порізів рук та ніг, хоча й вони не були серйозними, і майже усі волонтери перенесли напруження та болі в м’язах через переміщення важких матеріалів впродовж проекту.
Також роботу уповільнювала та турбота, яку добровольці приділяли кожному надгробку, працюючи над захистом лицьових сторін та кутів каменів наскільки це можливо, витягуючи їх із землі. Деякі камені були розбити на сотні кусків і не могли бути врятованими у непошкодженому вигляді. Виявилось, що інші втратили свої вкладені дощечки з прізвищами ще до того, як їх встановили під поверхнею дороги під час війни. Знайдено декілька пригорщ фрагментів епітафій – кожна з лише одною чи двома літерами чи числами. Кожен волонтер торжествував, коли великий камінь повертали і виявлялось, що вирізьблена епітафія – ціла.
Витрати проекту, одноразові та тривалі: уся праця з виявлення та видобування надгробків з-під вулиці, переміщення їх на бік дороги та складання на піддони, а також сортування та перескладання на кладовищі безкоштовно забезпечувалась добровольцями, що загалом склало понад 600 людино-годин праці десятків окремих осіб. Більшість волонтерів – жителі-українці з Львівського регіону, проте деякі приїхали допомогти з інших регіонів України, було декілька міжнародних волонтерів, які проживали у чи проїжджали через Львів, а також відвідувачі з Польщі та інших країн, які почули про ці зусилля та прибули, щоб подати руку допомоги.
Багато оголошень та закликів було піднято на платформах соціальних мереж та у неформальній комунікаційній мережі в межах Львівського волонтерського центру. Так само прохання про пожертви для покриття дрібних витрат на інструменти та витратні матеріали, а також основні витрати на важку техніку та транспортування й вивантаження надгробків поширювались через великі та з низьким рівнем організації групи у соціальних мережах, особливо у фейсбуці. Багато волонтерів приносили власні рукавиці та ділилися водою, кавою та печивом з іншими.
ЛВЦ доставив ручні інструменти для вилучення каменів (лопати з квадратним лезом, віники, кирку, декілька великих важелів, електричний відбійний молоток тощо) та сталеві гаки і ткані капронові ремені для підняття каменів; інші групи, зокрема “Єврейська спадщина Рогатина” та католицькі організації, привезли додаткові інструменти більшості цих типів, а також відра та підйомні гаки, тому не було необхідності нових покупок інструментів, окрім рукавиць, мішків для сміття тощо. Електроенергія для живлення відбійного молотка надавалися за 4 долари США за день впродовж двох днів. Дерев’яні піддони та палиці для укладання та відділення надгробків були надані ЛВЦ з наявного запасу у синагозі (Якуба Ґлянцера) на вулиці Вугільній, а додаткові піддони були зібрані протягом робочих днів; оренда машини для доставки піддонів на робоче місце склала 26 доларів США. Додаткову інформацію про інструменти, застосовані у цьому та схожих проектах, шукайте в огляді інструментів для віднайдення й транспортування зміщених надгробків на цьому вебсайті.
Витрати на гідравлічну техніку та вантажівку були приблизно такими: близько 18 доларів США за годину понад 10 годин тривалістю 2 дні, включно з транспортуванням на місце, для одноковшевого екскаватора для видобутку та переміщення надгробків; близько 20 доларів США за годину понад 15 годин тривалістю 2 дні для одного гідравлічного підйомника, встановленого на вантажівці, для збору та переміщення завантажених піддонів на нове кладовище, а тоді – їх вивантаження; близько 88 доларів США за одноденне використання невеликого маніпулятора для збору залишків порожніх фрагментів надгробків обабіч дороги, а також транспортування їх на кладовище. Усі власні витрати (не враховуючи час волонтерів) загалом склали понад 600 доларів США.
Поточні ризики для збереження: на сьогодні для відновлення єврейських надгробків, що слугували будівельним дорожнім полотном, розкопано лише близько 20% вулиці Барвінок. Коли проект, підсумований тут, завершився і до того, як вулицю знову закрили, на краю прилеглої ділянки вулиці виднілися додаткові надгробки, і деякі місцеві жителі вважають, що ціла вулиця може бути збудованою на єврейських надгробках. Інші віднайдення у місцевості припускають, що надлишки надгробків з первинної крадіжки та будівництва дороги часів війни або камені, що трапляються під час нерегулярних повоєнних дорожніх робіт, можуть й надалі знаходитися у двориках, садах та службових будівлях у місцевості.
Багато надгробків, розкопаних під час цього проекту, спочатку були вирізьблені з рожевого пісковика; довготривала напруга при вигині від машин, що проїжджали над ними, спричинили те, що камені розколювалися вздовж осадових площин – так, що вони розділялися на багато листів, коли їх підіймали руками чи машиною. У більшості випадків лицьові сторони цих надгробків можна було зберегти цілими, але тонкі кам’яні листи особливо крихкі при роботі з ними та транспортуванні.
Нове єврейське кладовище у Львові продовжувало зазнавати шкоди після Другої світової війни, під час радянського періоду, і досі можуть бути деякі менші загрози безпеці. Віднайдені надгробки перебуватимуть під ризиком подальшого пошкодження, допоки вони та майбутні віднайдені камені зможуть бути інкорпоровані у постійний меморіал на місці.
Суміжні проекти у Західній Україні: два інші проекти з віднайдення єврейських надгробків на заході України підсумовані у тематичному дослідженні 07 (навколо Рогатина в Івано-Франківській області) та у тематичному дослідженні 11 (з двох місць у центрі села Залізці Тернопільської області) на цьому вебсайті. У місті Львові ЛВЦ також організував відновлення надгробків зі сходів у внутрішньому дворику будинку в центрі міста та з підпірної стінки позаду покинутої будівлі на паралельній вулиці до вулиці Барвінок, лише за квартал. В обох випадках робота з видобутку та перенесення повністю здійснювалась руками. Обидва тематичні дослідження, на які додано посилання, містять додаткові приклади регіональних проектів з віднайдення та повернення надгробків.
Суміжні проекти за межами Західної України: продовжуючи історію пошкодженого єврейського кладовища в Ужупісі у Вільнюсі, Литва, описаного у тематичному дослідженні 07, – з місця лікарні у місті були віднайдені та повернені на кладовище у 2016 р. додаткові фрагменти надгробків, а зі сходів до церкви – у 2019 р. У 2020 р. були подані численні звіти про віднайдення понад сотні єврейських надгробків, вилучених з-під великої ринкової площі у Лежайську, Польщі. Поточний розвиток новин про відновлення єврейських надгробків можна знайти у розділі новин на вебпорталі “Єврейської спадщини Європи” за ключовими словами як-от “віднайдення надгробків” (англ. “headstone recovery”), “фрагменти” (англ.“fragments”) тощо.
Список посилань
-
Rozwiązanie kwestii żydowskiej w Dystrykcie Galicja (“Вирішення єврейського питання в дистрикті Галичина”; “Lösung der Judenfrage im Distrikt Galizien”) – Інститут національної пам’яті (Instytut Pamieci Narodowej (IPN)); підготував Анджей Жбіковські; Варшава, 2001.
- East of Lviv Through Galicia – есе з фото і текстом від 2017 року, що охоплює виявлені надгробки на вулиці Барвінок, а також єврейську спадщину на північний схід від Львова, з сайту блогу Крістіана Германна Vanished World
- Фейсбук-публікація від 18 червня 2018 р. – про початок нового проекту з відновлення, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Фейсбук-публікація від 21 червня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Фейсбук-публікація від 21 червня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Марлою Раучер Осборн з “Єврейської спадщини Рогатина”
- Фейсбук-публікація від 25 червня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Фейсбук-публікація від 25 червня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Марлою Раучер Осборн з “Єврейської спадщини Рогатина”
-
Фейсбук-публікація від 26 червня 2018 р. – заклик до волонтерської акції, опубліковано Марлою Раучер Осборн з “Єврейської спадщини Рогатина”
- Фейсбук-публікація від 28 червня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Марлою Раучер Осборн з “Єврейської спадщини Рогатина”
- Фейсбук-публікація від 28 червня 2018 р. – 3-хвилинне відео про волонтерів, які добувають та переносять надгробок з вулиці, опубліковано кінодокументалістом Сашком Балабаєм
- Фейсбук-публікація від 02 липня 2018 р. – про домовленість щодо важкої техніки для сприяння просуванню проекту, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Фейсбук-публікація від 02 липня 2018 р. – про проект в процесі, опубліковано Марлою Раучер Осборн з Rohatyn Jewish Heritage
- Фейсбук-публікація від 17 липня 2018 р. – про збір та переміщення віднайдених надгробків на нове єврейське кладовище у Львові, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
-
Фейсбук-публікація від 17 липня 2018 р. – про збір та переміщення віднайдених надгробків на нове єврейське кладовище у Львові, опубліковано Марлою Раучер Осборн з “Єврейської спадщини Рогатина”
- Фейсбук-публікація від 27 березня 2019 р. – про збір залишкових та непозначених фрагментів надгробків з вулиці Барвінок та їх доставка на нове єврейське кладовище у Львові, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Фейсбук-публікація від 16 серпня 2019 р. – про сортування, очищення та зберігання віднайдених надгробків з вулиці Барвінок на новому єврейському кладовищі у Львові як частину великого волонтерського робочого табору, опубліковано Lviv Volunteer Center – ВЄБФ “Хесед-Ар’є”
- Gator som bär sår (“Вулиці несуть свої рани”) – нарис у п’ятьох частинах (також перегляньте частину 2, частину 3, частину 4, та підсумовуючу частину 5) , написаний волонтером з відновлення надгробків Сонею Енґстром для її блоґу viewpoint-east.org
- У Львові під час ремонту дороги знайшли єврейські надгробки – висвітлення відеоновин про роботу з відновлення надгробків на вулиці Барвінок, що тривала, 25 червня 2020 р. українським 5 каналом новин
- Ukraine: Dozens of matzevot rescued from under L’viv street; had been used as paving – підсумок фейсбук-репортажів Саші Назара та Марли Раучер Осборн у реальному часі від 26 червня 2018 р. на порталі новин “Єврейської спадщини Європи”
-
Volunteers rescue Jewish headstones used to pave street in western Ukraine – репортаж про зусилля з відновлення, про які доповідалось 28 червня 2018 р. JTA (Jewish Telegraph Agency)
- Врятувати мацеви – репортаж про зусилля з відновлення, про які доповідала Юлія Ліщенко для “Високого Замку” 03 липня 2018 р.
- «І нацисти, і радянська влада не церемонилися з єврейською історією…» – репортаж про зусилля з відновлення, про які доповідала Юлія Ліщенко для “Високого Замку” 12 липня 2018 р.
- Lemberg (Lwów) General Street Map 1920 – деталізований загальний план міста з дослідження часів міжвоєнної доби, що показує ще небруковану вулицю, зі сканованих даних у базі Repozytorium Cyfrowe Instytutów Naukowych (RCIN) та представлений Gesher Galicia
- Lemberg (Lwów) General Street Map 1941 – деталізований загальний план міста з оригінального польського обстеження міжвоєнної доби, згодом скопійований з німецькими примітками нацистського уряду, з колекції карт про європейську єврейську присутність Harrie Teunissen and John Steegh та представлений Gesher Galicia
Переклад Наталія Курішко.